Справа № Провадження №22-ц-5409/12 22-ц/1090/7460/12 Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.
Категорія4Доповідач у 2 інстанціїКорзаченко
29.10.2012
Іменем України
24 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Лопатюк В.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду від 3 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Засупоївської сільської ради Яготинського району Київської області про поділ житлового будинку, визначення порядку користування земельними ділянками, поділ рухомого майна, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, зобов'язання здійснити роботи,
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.02.1989 року по 12.03.2010 року, мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу подружжя за спільні кошти побудували будинок розташований по АДРЕСА_1 Відповідачем приватизована земельна ділянка площею 0,2499 га для обслуговування будинку та земельна ділянка площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства. Вони також набули трактор МТЗ, автомобіль ГАЗ - 5301, плуг, культиватор, сівалку, дискову борону. 29 жовтня 2010 року відповідач подарував дочці сторін
земельну ділянку площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства.
Позивачка зазначала, що договір дарування земельної ділянки є недійсним, оскільки на час його укладення вона мала претензії на цю ділянку. Рішення сільської ради про передачу земельних ділянок у власність відповідачу і державні акти є незаконними, оскільки передані відповідачу у власність земельні ділянки раніше не перебували у його користуванні.
Після уточнення позовних вимог позивачка просила визнати за нею право власності на частину житлового будинку, виділивши їй в натурі 1/2 частину будинку за другим варіантом експертизи. Визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2499 га для обслуговування будинку та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства та визначити порядок користування земельними ділянками. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0, 0418 га для ведення особистого селянського господарства. Визнати незаконним рішення № 114 Засупоїської сільської ради Яготинського району Київської області в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки, визнати недійсними державні акти на земельні ділянки. Зобов'язати відповідача провести переобладнання кімнати 1-7 та привести її в первісний стан. Виділити відповідачу
усе рухоме майно, тобто трактор МТЗ, плуг, культиватор, автомобіль ГАЗ - 5301, дискову борону, сівалку в рахунок компенсації за зменшення його частки в будинку.
Рішенням Яготинського районного суду від 3 вересня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено визнати за ОСОБА_2 право власності на окрему ізольовану квартиру в будинку АДРЕСА_1 виділивши їй в натурі: веранду № 1-1, площею 11, 00 кв.м, ванну № 1-2 площею 1, 80 кв.м, убиральню № 1-3, площею 0, 70 кв.м, житлову кімнату № 1-4, площею 10,0 кв.м., комору № 1-5, площею 0, 80 кв.м, житлову кімнату № 1-6 площею, 10,80 кв.м, коридор № 1-8, площею 6,00 кв.м, ґанок № 1, загальна вартість якої становить 68062 гривні, що становить 50/100 частин будинку та господарські споруди, а саме: гараж "Б", гараж "В", літня кухня "Г" з прибудовою "г", частина огорожі № 2 довжиною 16, 15 м, ворота з хвірткою № 3 з визнанням права власності.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на окрему ізольовану квартиру в будинку АДРЕСА_1 виділивши йому в натурі: житлову кімнату № 1-7 площею 22 кв.м, житлову кімнату № 1-9 площею 10,80 кв.м, кухню № 1-10 площею 8, 50 кв.м, загальна вартість яких становить 68822 гривень, що становить 50/100 частин будинку та господарські споруди, а саме: сарай "Е", сарай "Д", погріб "під Д", убиральня "Є", частина огорожі № 2 довжиною 12,60 м з визнанням права власності.
Сторонам до листопада 2012 року провести наступні переобладнання:
ОСОБА_2 залаштувати існуючі дверні отвори між кімнатами 1-1 та 1-10, 1-8 та 1-9, 1-8 та 1-7, 1-6 та 1-7, закільцювати систему опалення, улаштувати автономну систему електропостачання. При цьому наближена вартість загальних будівельних робіт без врахування електромонтажних робіт становить 5662 грн.
ОСОБА_3 провести переобладнання кімнати № 1-7 в первісний стан, та залаштувати дверний проріз в зовнішній кімнаті № 1-7, влаштувати дверні отвори з кімнат 1-9 в кімнати 1-7 та 1-10, улаштувати дверний проріз та встановити дверний блок в зовнішній стіні кімнати 1-9, улаштувати перегородку з дверним прорізом і кімнаті 1-9 у відокремленому перегородкою приміщенні кімнати 1-9 обладнати санвузол, улаштувати вхідний ганок, улаштувати автономну систему опалення, улаштувати автономну систему водопостачання, улаштувати автономну систему електропостачання. При цьому наближена вартість загальних будівельних робіт без врахування електромонтажних робіт становить 20233 грн.
Виділити у власність ОСОБА_3 трактор марки "ЮМЗ-6" № 760291 КА -02512, автомобіль марки "ГАЗ - 5301", 1983 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дискову борону та сівалку.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею, 0, 2499 га призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1
Встановити порядок користування земельною ділянкою розміром 0,2499 га кв.м призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно схеми варіанту поділу земельної ділянки № 3-б порядку користування, відповідно до висновку експерта № 4, виділивши в користування ОСОБА_2 Ѕ частину земельної ділянки розміром 1249, 50 кв.м, а ОСОБА_3 -1/2 частини земельної ділянки розміром 1249, 5 кв.м.
Встановити, що лінія розподілу земельної ділянки пройде від точки А, яка розташована на межі по вул.Садовій на відстані 16, 15 м у точку Б, розташовану на перетині з лінією поділу будинку на відстані 1 м від головного фасаду прибудова "а", від точки Б по лінії розподілу будинку у точку В, що знаходиться на відстані 1 м від тильного фасаду житлового будинку А-1, від точки В паралельно тильному фасаду житлового будинку А-1 у точку Г, що виступає за тильний фасад гаража "Б" на 1 м, від точки Г на відстань 1 м від гаража "Б" вправо паралельно до його тильного фасаду у точку Д, від точки Д паралельно правому фасаду на відстань 1,0м від гаража Б у точку Е, від точки Е у точку Є, що знаходиться на відстані 1,0м від тильного фасаду сараю "Д" від точки Є паралельно тильному фасаду сараю "Д" у точку Ж, яка знаходиться на відстані 1 м від вбиральні "Є", від точки Ж у точку 3 яка знаходиться на відстані 1, 0 м від тильного фасаду вбиральні "Є", від точки 3 у точку К, яка виступає на 1 м за лівий фасад сараю "Е", від точки К паралельно лівому фасаду сараю "Е" на відстані 1, 0 м у точку Л, що виступає на 2, 0 м за головний фасад сараю "Е", від точки Л у точку М, яка знаходиться на лівій межі земельної ділянки на відстані 25, 69 м від крайньої лівої точки межі земельної ділянки по вул. Садова.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10737 гривень грошової компенсації за зменшення його частки у праві власності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 429гривень 60 копійок сплаченого нею судового збору, а також 321 гривню 90 копійок судового збору на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 700 гривень оплати за проведення будівельно-технічної експертизи.
Стягнути з ОСОБА_2 1558 гривень 68 копійок судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.02.1989 року по 12.03.2010 року. В період шлюбу сторони за спільні кошти побудували будинок розташований по АДРЕСА_1 Відповідачем приватизована земельна ділянка площею 0,2499 га для обслуговування будинку та земельна ділянка площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства.
Суд дійшов правильного висновку про те, що будинок є спільною сумісною власністю сторін і поділив будинок в натурі за варіантом № 3, визначеним висновком технічної експертизи.
Апелянт послається на те, що суд необгрунтовано відмовив їй у поділі будинку за варіантом № 2, за яким вона бажала одержати частину будинку з виходом, кухнею, ванною та туалетом.
Такі доволи апелянта є необгрунтованими, оскільки при такому поділі будинку за варіантом № 2 позивачці була б виділена частина будинку з виходом, кухнею, ванною та туалетом, а відповідачу -частина будинку без виходу, кухні, ванни та туалету. Такий поділом були б порушені права відповідача, оскільки сторони мають рівні права на користування будинком.
При обраному судом варіанті поділу позивачці виділена частина будинку з виходом, ванною та туалетом, але без кухні, а відповідачу -частина будинку з кухнею, але без виходу, ванної та туалету.
Позивачці виділена літня кухня "Г" з прибудовою "г", яка за поясненнями сторін газифікована та обладнана водопроводом і каналізацією.
Колегія суддів вважає, що такий варіант поділу є найбільш доцільним та справедливим.
На позивачку покладено обов'язок з проведення переобладнань вартістю 5662 грн, а на відповідача -обов'язок з проведення переобладнань вартістю 20233 грн.
За таких обставин судом не порушені права позивачки при обранні варіанту поділу будинку.
Проте, суд припустився помилки при визначенні ідеальних часток сторін на виділені частини будинку, визнавши за кожною із сторін право власності на 50/100 частин будинку.
З висновку технічної експертизи вбачається, що частина будинку, яка виділена позивачці за варіантом № 3 становить 54/100 частин будинку. Виділена відповідачу частина будинку становить 46/100 частин будинку.
Суд стягнув з позивачки на користь відповідача 10737 грн. за зменшення його частки у праві власності.
За таких обставин суду належало визнати за позивачкою право власності на 54/100 частин будинку, а за відповідачем -на 46/ 100 частин будинку.
З урахуванням наведеного рішення суду в частині визнання права власності на частки в будинку необхідно скасувати і ухвалити у цій частині спору нове рішення.
Встановлено, що відповідач одержав у власність земельну ділянку площею 0,2499 га для обслуговування будинку та земельну ділянку площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства.
29 жовтня 2010 року відповідач подарував дочці сторін земельну ділянку площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства.
Земельні ділянки одержані відповідачем безоплатно із земельного фонду, а не придбані сторонами за спільні кошти. Тому земельні ділянки не є спільною сумісною власністю сторін.
З урахуванням того, що позивачка має право власності на частину будинку, суд визнав за нею право власності на половину земельної ділянки для обслуговування будинку і визначив порядок користування цією ділянкою.
Оскільки земельна ділянка площею 0,0418 га для ведення особистого селянського господарства є особистою власністю відповідача, то він мав право подарувати цю ділянку дочці і права позивачки при цьому не порушені.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відмову в позові про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Вирішивши спір про поділ рухомого майна, суд виділив відповідачу трактор, автомобіль, сівалку, дискову борону, тобто усе рухоме майно, яке визнав набутим сторонами в шлюбі, а позивачці рухомого майна не виділив.
Такий висновок суду про поділ майна не грунтується на законі і суперечить вимогам ст. ст. 60, 71 Сімейного кодексу України.
Позивачка посилалася на те, що в період шлюбу сторони придбали трактор ЮМЗ-6 вартістю 5000 гривень, автомобіль ГАЗ-53-01 вартістю 5000 гривень, сівалку вартістю 1000 гривень, дискову борону вартістю 1000 гривень, плуг вартістю 700 грн, культиватор вартістю 1000 грн.
Відповідач визнав, що сторони придбали трактор, автомобіль, сівалку, дискову борону та погодився з вказаною позивачкою оцінкою цього майна.
Тому судова колегія визнає встановленим, що сторони в період шлюбу придбали трактор ЮМЗ-6 вартістю 5000 гривень, автомобіль ГАЗ-53-01 вартістю 5000 гривень, сівалку вартістю 1000 гривень, дискову борону вартістю 1000 гривень.
Щодо плуга та культиватора відповідач пояснив, що плуг та культиватор є саморобними та належать іншій особі, яка надавала йому це майно в користування.
Позивачка не надала доказів того, що сторони в період шлюбу за спільні кошти придбали плуг та культиватор.
Тому судова колегія не визнає плуг та культиватор спільним майном подружжя.
Судова колегія вважає за необхідне виділити позивачці трактор ЮМЗ-6 вартістю 5000 гривень та дискову борону вартістю 1000 гривень, а відповідачу -
автомобіль вартістю 5000 гривень та сівалку вартістю 1000 гривень.
З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати в частині визнання права власності на частки в будинку та поділу рухомого майна і ухвалити в цій частині нове рішення.
На підставі ст. ст.60,71 СК України, керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Яготинського районного суду від 3 вересня 2012 року в частині визнання права власності на частки в будинку та поділу рухомого майна скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 54/100 частин будинку АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 46/100 частин будинку АДРЕСА_1
Виділити ОСОБА_2 трактор ЮМЗ-6 випуску 1989 року № КА-02512 вартістю 5000 гривень та дискову борону вартістю 1000 гривень.
Виділити ОСОБА_3 автомобіль ГАЗ-5301 випуску 1983 року, державний номер НОМЕР_1 вартістю 5000 гривень та сівалку вартістю 1000 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді