Справа № Провадження №22-ц-4355/12 22-ц/1090/5786/12 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.
Категорія29Доповідач у 2 інстанціїМережко
30.10.2012
Іменем України
11 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Данілова О.М., Оношко Г.М.
при секретарі: Косенко Т.Г.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляції за прострочення виконання зобов'язання та трьох процентів річних, -
У квітні 2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми. Свої вимоги обґрунтовував тим, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2004 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто суму відшкодування в розмірі 17 496,81 грн.
04 жовтня 2004 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. До цього часу вирок суду в частині стягнення із ОСОБА_3 не виконаний.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Позивач, як єдиний спадкоємець за законом прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на право вимоги грошової суми в розмірі 17 496,81 грн. невиплаченої матеріальної та моральної шкоди, що належить спадкодавцю на підставі вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2004 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2006 року замінено сторону стягувача по даній справі та визнано позивача правонаступником ОСОБА_4 На підставі вказаної ухвали суду він набув право вимоги до відповідача по даній справі.
Рішеннями Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2006 року, 13 жовтня 2007 року, 11 лютого 2009 року та 14 червня 2010 року з ОСОБА_3 на його користь стягувались перерахування за прострочення виконання зобов»язання, а саме індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми
Вважав, що відповідач по даній справі прострочив виконання грошового зобов'язання, тому зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Просив стягнути із ОСОБА_3 на свою користь 2 120,19 грн. суми індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 17 496,81 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 093,55 грн. за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 17 496,81 грн. за період з березня 2010 року по лютий 2012 року включно; 2 120,19 грн. суми індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 13 601,78 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 093,55 грн. за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 13 601,78 грн. за період з квітня 2009 року по березень 2012 року включно; 2 120,19 грн. суми індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 13 192,43 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 093,55 грн. за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 13 192,43 грн. за період із серпня 2010 року по березень 2012 року включно.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення, про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зобов'язання, які виникли між сторонами по справі не випливають із вимог ст.ст. 509-514 ЦК України та не регулюються ними, також не підлягає застосуванню норма ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, оскільки правовідносини які виникли між сторонами не носять грошового характеру.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2004 року із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди стягнуто 17 496,81 грн.
З матеріалів справи видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 17 листопада 2005 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2006 року, виданого державним нотаріусом другої Чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г., ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги майна померлої ОСОБА_4, спадкове майно на яке видано свідоцтво складається в тому числі із права на спадщину за законом на право вимоги грошової суми в розмірі 17 496,81 грн. невиплаченої матеріальної та моральної шкоди шкоди, що належить спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2004 року.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2006 року замінено сторону стягувача за виконавчим листом № 1-258/04, виданим 20 вересня 2004 року правонаступником ОСОБА_4 став ОСОБА_2
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2006 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3 643 грн. 30 коп. суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 918 грн. 58 коп., вартість довідки індексації інфляції в розмірі 10,27 грн., та судові витрати, всього 4 654 грн. 85 коп.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2007 року з ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 2 565 грн. 88 коп. суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 656 грн. 13 коп., всього 3 222 грн. 01 коп.
24 грудня 2008 року на підставі вироку суду Броварським міськрайонним судом Київської області видано дублікат виконавчого листа.
06 липня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику строк для його добровільного виконання до семи днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2009 року з ОСОБА_3 на його користь стягнуто 5 054 грн. 03 коп. суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 612 грн. 39 коп.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2010 року з ОСОБА_3 на його користь стягнуто 6 152 грн. 02 коп. суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 6 852 грн. 89 коп. та понесені судові витрати.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ст. 1 Закону грошове зобов»язання - зобов»язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правого договору а на інших підставах , передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з приписами ч.1 ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення , в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію ( передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною другою статті встановлено, що зобов'язання виникає з підстав встановлених ст. 11 ЦК України .
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 5 статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, тобто ч. 5 ст.11 ЦК України прямо передбачає можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання зобов'язання, негативних наслідків, установлених ч.2 ст. 625 ЦК України.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 120,19 грн. суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1 093,55 за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 17 496,81 грн., що виникли на підставі вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2004 року.
Вимоги апелянта про стягнення суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних з суми, що була стягнута рішеннями Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2006 року, 13 жовтня 2007 року, 11 лютого 2009 року та 14 червня 2010 року, на думку колегії суддів є необгрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону з наступних підстав.
Як, вбачається з матеріалів справи вказаними рішеннями з позивача стягнуто суми індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми за прострочення виконння грошового зобовязання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма передбачає стягнення з боржника суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми лише на основну суму заборгованості, що унеможливлює додаткове стягнення суми індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми на вже нараховану суму останніх.
За таких обставин рішення суду першої інстанції, не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позвоних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2012 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути -з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 2 120 грн 19 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 093 грн. 55 коп., а всього 3 213 грн. 74 коп. за період з березня 2010 року по лютий 2012 року включно.
В іншій частині позову -відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: