Справа № Провадження №22-ц-4253/12 22-ц/1090/5638/12 Головуючий у І інстанціїПархоменко О.В.
Категорія19Доповідач у 2 інстанції Коцюрба
23.10.2012
Іменем України
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Суханової Є.М.
Суддів - Коцюрби О.П., Сліпченка О.І.
При секретарі - Клименко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з вказаним позовом та просив його задовольнити в повному обсязі шляхом визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08 грудня 2007 року недійсним, витребування на його користь з чужого незаконного володіння спірної квартири та визнання за ним права власності на квартиру. В обгрунтування позову зазначив, що договір купівлі-продажу квартири вчинений між ним та відповідачкою під впливом обману.
Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги посилаючись крім вищевказаного на те, що постійне погіршення стану злоров»я та систематичні наполегливі прохання відповідачки про її нещасну долю у разі його смерті привели до того, що він погодився на оформлення спірної квартири на неї, а вона обіцяла в свою чергу доглядати його до смерті, якщо оформить квартиру на неї, а він в той час потребував допомоги, так як лікарі не гарантували йому одужання в зв»язку з тим, що стан його здоров»я з кожним днем погіршувався. Вважає, що договір купілі-продажу квартири між ним та відповідачкою вчинено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2012 року позов задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3774 недійсним.
Витребувано на користь ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 22 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2922 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 22 липня 2005 року ОСОБА_4 придбав у власність за 60 000 грн. квартиру АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 3145.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №3774 ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила спірну квартиру.
Пунктами 2.1, 2.2 даного договору визначено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 10 352,0 гривни, які продавець отримав від покупця до підписання цього договору, сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру; згідно п.4.1 вимоги законодавства щодо змісту правових наслідків договору, що укладається сторонами, їм роз'яснено нотаріусом; .сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину. Даний договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.грудня 2007 року № 11128317.
Згідно договору дарування квартири від 22 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №2922 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 Договір зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23 грудня 2009 року № 11128317.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 грудня 2009 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3
Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на час укладання спірного правочину хворів, мав діагноз «Киста правой височної области, церебральний атеросклероз, дисциркуляторная атеросклеротическая и посттравматическая енцефалопатия II ст.».
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 2005 року по вересень 2009 року проживали разом у АДРЕСА_1, вели спільне господарство, те, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній дієздатності. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення , зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі -відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
В статтею 233 ЦК України вказано, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнано судом недійсним, незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину При визнанні такого правочину недійсним, застосовуються наслідки встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв»язку з вчиненням цього правочину.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, так як вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду не спростовують.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень
норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає відхиленню а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2012 року необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: