Справа № Провадження №22-ц-3013/12 22-ц/1090/3641/12 Головуючий у І інстанціїКулініченко Г.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Суханова
25.10.2012
Іменем України
17 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.,
Суддів: Сліпченка О.І., Коцюрби О.П.,
при секретарі : Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що між ним та відповідачем, ОСОБА_3, був укладений кредитний договір №30/07/840 від 04 червня 2007 року, згідно якого останньому був наданий кредит в сумі 61000 доларів США по 04 червня 2019 року, із сплатою 12,5% річних за користування кредитними коштами. Кошти відповідачем були отримані та в забезпечення його зобов'язань інші відповідачі, виступили поручителями та майновими поручителями своїм майном, а саме - квартирою АДРЕСА_1, яку передали позивачу в іпотеку. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, кредит не сплачує, претензії позивача ігнорує, що сприяло виникненню по вині відповідача заборгованості по сплаті кредиту, в зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідачів солідарно кредитну заборгованість, судові витрати та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, (а.с.3-5)
Ухвалою суду від 21 листопада 2011 року позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за письмовою заявою представника позивача були залишені без розгляду.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2011 року позов позивача задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»кредитну заборгованість за кредитним договором №30/07/840 від 04 червня 2007 року, в сумі 88027,63 доларів США, заборгованість по пені сумі 267160,42 грн., судові витрати в сумі 1820 грн., а всього 88027,63 доларів США та 68980 грн. 42 коп.
Не погодившись з висновками, наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Колегія суддів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановила наступне.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
04 червня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №30/07/840, згідно якого позивач надав відповідачу, ОСОБА_3, кредит, що підтверджується копією Договору, (а.с.6-7).
Виконання зобов'язань позичальника за вказаним договором забезпечувалось іпотекою нерухомого майна та порукою, що підтверджується копіями договорів, (а.с.8-15).
Всупереч умовам укладеного між сторонами договору відповідач, ОСОБА_3, порушив узгоджений сторонами графік погашення суми кредиту та допустив виникнення кредитної заборгованості.
Встановивши обставини справи суд вважав, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо не виконання кредитного договору.
Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Статтею 525 ЦК України встановлюється, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З пояснень представника позивача, вбачається, що останній намагався врегулювати спір в досудовому порядку, але кошти банку не повернуті, тому їх слід стягнути з відповідача в судовому порядку.
При цьому суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути дану заборгованість солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, так як останні поручалися за відповідача ОСОБА_3, належним виконанням взятих на себе зобов'язань, що відповідає вимогам позивача та законодавству України.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що «кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України», відповідачі, в порушення даної статті не спростували позиції позивача.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги грунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт посилається на те, що вона не підписувала жодних договорів, а тому не може бути належним відповідачем по справі та не може сплачувати борги боржника.
Разом з тим, позиція апелянта жодним належним доказом не підтверджується, апелянт не зверталась з захистом своїх нібито порушених прав укладеним договором, договір є дійсним, не скасованим, на ньому мається власноручний підпис апелянта, крім того, в договорі зазначені анкетні дані апелянта та її паспортні дані (а.с.13).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що договір був укладений у встановлений законодавством спосіб, жодних підстав для задоволення апеляційної скарги не наведено, рішення суду обґрунтовано та підстав для його скасування, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України не встановлено.
Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді