Справа № Провадження №22-ц-4777/12 22-ц/1090/6403/12 Головуючий у І інстанціїДенисенко Н.О.
Категорія21Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.
25.10.2012
Іменем України
22 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Сержанюка А.С.,
суддів - Верланова С.М., Мельника Я.С.,
при секретарі - Косенко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Згурівський районний сектор Головного управління Держтехногенбезпеки у Київській області, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Головне управління Держтехногенбезпеки у Київській області про припинення дій, які порушують право,
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з вказаним позовом до суду, який мотивував тим, що ОСОБА_4 протягом декількох років орендує приміщення по вул. АДРЕСА_1 та використовує його у підприємницькій діяльності, порушуючи право на безпечні умови для здоров'я і життя оточуючих, оскільки взяла в оренду лазню, яку з порушенням норм діючого законодавства перебудувала та перепрофілювала у магазин-бар та продовжує на даний час його використовувати. Незважаючи на вимоги відповідних установ щодо введення в експлуатацію даного приміщення у встановленому законом порядку, відповідачка порушень не усунула, експлуатує магазин-бар без технічної документації, чим порушує права інших осіб, зокрема його та його родини, особливо дітей, які можуть користуватися зазначеним магазином та постраждати у зв'язку з його невідповідністю технічним нормам. Посилаючись на вказані обставини позивач просив заборонити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 експлуатувати приміщення по вул. АДРЕСА_1
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 16 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено порушення його прав з вини відповідачки. Також суд дійшов висновку, що позивач обгрунтовує свої вимоги на припущеннях щодо можливої йому загрози з вини відповідачки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25 лютого 2010 року між Правожовтневською сільською радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення, за яким відповідачка взяла в оренду приміщення лазні загальною площею 200 кв.м. під магазин-бар по вул. АДРЕСА_1 на строк до 25 лютого 2030 року.
Встановлено, що вказане нежиле приміщення є об'єктом комунальної власності Правожовтневської сільської ради та згідно з рішенням виконавчого комітету Правожовтневської сільської ради №24 від 14 травня 2007 року було надано дозвіл на перепрофілювання приміщення лазні під магазин - бар за зазначеною вище адресою.
Встановлено, що відповідачка перепрофілювала приміщення лазні під магазин-бар та експлуатує вказане приміщення без прийняття його в експлуатацію в установленому порядку відповідно до ст.ст.28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та ст.5 Закону України «Про основи містобудування», хоча виконала певний обсяг робіт з дотриманням встановлених законодавством норм та правил.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_3 просив заборонити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 експлуатувати приміщення по АДРЕСА_1 на підставі ст.ст.13, 15, 16 ЦК України та ст.55 Конституції України, посилаючись на те, що відповідачка експлуатує магазин-бар без технічної документації, чим порушує його права та його родини, особливо дітей, які можуть користуватися зазначеним магазином та постраждати у зв'язку з його невідповідністю технічним нормам.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що права позивача були порушені у зв'язку з експлуатацією відповідачкою приміщення магазину - бару по АДРЕСА_1
Отже, враховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено порушення його цивільного права з вини відповідачки, який обґрунтовує свої вимоги лише на припущеннях щодо можливої йому загрози з вини останньої.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги експертний висновок територіального органу з питань державного нагляду у сфері пожежної безпеки Київської області від 13 травня 2011 року про наявність порушень у проектно - кошторисній документації та покази представника інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про те, що відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення при проведення робіт по перепрофілюванню лазні під магазин -бар та його використання без прийняття в експлуатацію, є необґрунтованими, оскільки вони не свідчать про порушення прав позивача з вини відповідачки.
Отже доводи позивача про порушення судом норм процесуального та матеріального права, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Згурівського районного суду Київської області від 16 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді