Справа № Провадження №22-ц-5397/12 22-ц/1090/7432/12 Головуючий у І інстанціїНікушин В.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Данілов
24.10.2012
Іменем України
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Данілова О.М., Панасюка С.П.,
при секретарі: Косенко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року у справі за позовом Публічне акціонерне товариство «Земельний Банк»до ОСОБА_2, третя особа: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Лемма-Віте»про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічне акціонерне товариство «Земельний Банк»третя особа: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Лемма-Віте»про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ,-
Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»у лютому 2011 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення боргу за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач, відповідно до кредитного договору №КЛ-218/1-980, у обумовлений строк не повернув отримані кредитні кошти в розмірі 1 425 834,48 грн. і 27 999,75 доларів США, своєчасно не сплатив 143 442,90 грн. і 1 525,81 доларів США процентів до кредиту, а тому порушивши ці зобов'язання відповідач повинен сплатити 3 564,52 грн. пені.
У червні 2012 року позивач свої позовні вимоги збільшив з урахуванням зростання боргу за процентами і розміру пені на час розгляду справи.
Враховуючи наведене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №КЛ-218/1-980 від 22 червня 2007 р. у розмірі 2 415 900,66 грн.
У січні 2012 року відповідач звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Земельний банк» про припинення його зобов'язань за кредитним договором №КЛ-218/1-980 від 22 червня 2007 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідач мотивував свій позов тим, що він вчинив в односторонньому порядку залік зустрічних однорідних вимог до банку, право яких набув внаслідок уступки на його користь з боку третьої особи і що дане зарахування повинне припинити його зобов'язання за спірним кредитним договором.
Посилаючись на викладене вище, відповідач просив суд визнати припинення його зобов'язань за спірним кредитним договором.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року позов ПАТ «Земельний Банк»задоволено.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Земельний Банк»- відмовлено.
Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ПАТ «Земельний Банк»до ОСОБА_2, третя особа: ЗАТ СК «Лемма-Віте»відмовити та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Земельний Банк», третя особа: ЗАТ СК «Лемма-Віте»про припинення зобов'язання за кредитним договором.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що правонаступником Харківського акціонерного комерційного Земельного банку є позивач - публічне акціонерне товариство «Земельний банк»
У червні 2007 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком у особі директора його Київської філії , що діяв згідно Положенню про філію, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №КЛ-218/1-980, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, якого йому надано мультивалютну кредитну лінію з лімітом 2 500 000,0 грн., строком повернення до 20 червня 2008 р., з процентною ставкою у відповідності до додаткових угод до цього договору.
Кредит надавався траншами. Згідно п. 1.1 кредитного договору відповідач повинен був своєчасно і в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти і сплатити проценти за ними. У випадку невиконання цих умов договору він у відповідності до п. 7.1 договору повинен сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення.
Додатковими угодами №1 від 22.06.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу 56 5875,0 гривень, №2 від 27.06.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 12% річних для траншу 30 000,0 доларів США, №3 від 10.07.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 2 710,03 гривень, №4 від 09.08.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 10 214,56 гривень, №5 від 05.09.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 10 352,24 гривень, №6 від 04.10.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 10 193,0 гривень, №7 від 11.10.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 454 950,0 гривень, №8 від 09.11.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 15 407,67 гривень, №9 від 07.12.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 17 266,59 гривень, №10 від 26.12.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 65 000,0 гривень, №11 від 08.02.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 18 742,99 гривень, №12 від 07.03.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 17 695,29 гривень, №13 від 10.04.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 19 185,46 гривень, №14 від 08.05.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 18 785,74 гривень, №15 від 08.05.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 18 785,74 гривень, №17 від 28.05.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 50 700,0 гривень, №18 від 10.06.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 19 781,51 гривень, №20 від 10.07.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 20 017,54 гривень, №21 від 08.08.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 010,13 гривень, №22 від 10.09.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 395,53 гривень, №23 від 10.10.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 126,15 гривень, №06 від 06.11.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 974,96 гривень, №25 від 10.12.08 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 647,47 гривень, №26 від 09.01.07 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 23 337,96 гривень, №27 від 10.02.09 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 23 573,04 гривень, №28 від 10.03.09 р. встановлено процентну ставку у розмірі 18% річних для траншу в 21 673,14 гривень.
Додатковою угодою №30 від 17.06.09 р. встановлено процентну ставку у розмірі 24% річних для гривні, і 13% для доларів США. До того ж додатковою угодою №19 від 19.06.08 р. змінено дату повернення кредитних коштів на 19.06.2009 р., №30 від 17.06.09 р. - на 18.12.09 р., №32 від 18.12.09 р. - на 16.06.2010 р., №34 від 16.06.10 р. - на 16.12.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розрахунки боргу та довідки про рух коштів за кредитним договором, з яких вбачається, що станом на 01 грудня 2010 р. борг становить 1 572 841,90 грн. та 29 525,56 доларів США, у тому числі - 1 425 834,48 грн. і 27 999,75 доларів США простроченої суми кредиту, 143 442,90 грн. і 1 525,81 доларів США процентів до кредиту, 3 564,52 грн. пені. Згідно службовому розпорядженню НБУ №417/491 від 17.12.2010 р. щодо офіційного курсу долару у співвідношенні до гривні станом на 20.12.2010 р. (100 доларів США за 796,3500 грн.) загальна сума боргу станом на 01 грудня 2010 р. становила 1 807 968,68 грн.
Позивач у червні 2012 р. збільшив розмір позовних вимог з урахуванням зростання боргу за спірним кредитним договором станом на 31.05.2012 р., про що надав суду заяву і розрахунки, з яких вбачається, що заборгованість збільшилася на 513 379,82 грн. і 5 151,65 доларів США в частині процентів за кредитом, 53 387,60 грн. в частині пені. Загальна сума боргу станом на 31.05.2012 р. складає 2 415 900,66 грн., а саме -1 648 810,48 грн. за кредитом, 710 148,07 грн. за процентами, 56 952,12 грн. пені.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Доводи відповідача щодо припинення його зобов'язань за спірним кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є безпідставними, так як відповідач набув право майнових вимог до позивача внаслідок відступлення на його користь такого права з боку третьої особи.
Ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносить кредиторські вимоги ЗАТ «СК «Лемма-віте»до сьомої черги задоволення. Позачергове задоволення вимог окремих кредиторів ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не передбачає. Вчинений відповідачем спірний залік зустрічних однорідних вимог порушує права третіх осіб (кредиторів банку), оскільки тягне за собою зникнення активів банку, які повинні бути використані на задоволення першочергових відносно нього кредиторських вимог.
Відповідно до ст.1054 ЦК України , за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).
Позивач в суді першої інстанції не надав доказів того, що при укладені договорів були порушенні його права.
З боку відповідача були вчинені всі необхідні дії, які передбачені чинним законодавством щодо роз'яснення умов кредитування, надання достовірної інформації позивачу та укладання самих договорів та додаткової угоди, а посилання останньої про порушення її прав не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, а тому вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 60 ЦПК України апелянт не надав доказів та не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав викладених в апеляційній скарзі апелянта, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді