Справа № Провадження №22-ц-4341/12 22-ц/1090/5764/12 Головуючий у І інстанціїРябченко Л.А.
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Воробйова
08.10.2012
Іменем України
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів : Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.
при секретарі- Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 20 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Трушківської сільської ради, ОСОБА_3, третя особа управління земельних ресурсів у Білоцерківському районі про визнання недійсним рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки та державного акту на право власності на землю.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Трушківської сільської ради від 28.03.2008 року за №15-140 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1208 га по АДРЕСА_1 та визнати недійсний акт серії ЯЖ № 409617 від 15.07.2008 року на право власності на земельну ділянку на ім »я ОСОБА_3
Посилався на те, що з 03.11.1990 року по 07.02.2007 року перебував у шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу, у 2004 році вони придбали будинок по АДРЕСА_1, договір був оформленимй на ім.»я ОСОБА_3 В подальшому будинок був знесений за неможливістю проведення капітального ремонту.
Після розірвання шлюбу позивач за власні кошти побудував новий будинок, але оформити на нього право власності не має змоги, оскільки, як він дізнався, відповідачка оформила на себе право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок.
Вважав, що рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 прийняте з порушенням законодавства і підлягає скасуванню на тих підставах, що будинок був придбаний подружжям у шлюбі, тому він мав право на ? частину зазначеного будинку, і як наслідок, на ? частину земельної ділянки, на якій він був розташований згідно ст..120 ЗК України.
Проте його згоди при передачі відповідачці не запитували, а тому рішенням сільської ради та державним актом на ім.»я відповідачки, який вона отримала на підставі даного рішення, є незаконним.
Заочним рішенням Білоцецерківського міськрайонного суду від 20.06.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 1990 року, який розірвали 07.02.2007 року.
10.08.2004 року подружжям на підставі договору купівлі-продажу був придбаний житловий будинок по АДРЕСА_1 Зазначений будинок знаходився на неприватизованій земельній ділянці. Згідно п.1.7 Договору земельна ділянка на якій розташовано будинок не є власністю Продавця, покупцю роз»яснено зміст ст..327 ЦК України та ст..120 ЗК України про необхідність приватизації земельної ділянки, або з 01.01.2005 року - про необхідність укласти договір оренди цієї земельної ділянки. Договір купівлі-продажу був укладений з ОСОБА_3
В подальшому сторони знесли придбаний за договором купівлі-продажу від 10.08.2004 року будинок та на його місці здійснено будівництво нового будинку. Позивач посилався на те, що будинок побудовано за його кошти, відповідачка стверджувала, що за час шлюбу була побудована «коробка», а позивач за власні кошти проводив лише внутрішні роботи.
Судом встановлено, що 07.02.2007 року шлюб між подружжям ОСОБА_3 було розірвано. Питання щодо розподілу майна вирішено сторонами в судовому порядку в 2010 році. Будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка за даною адресою предметом поділу не були, до спільного майна подружжя зазначене нерухоме майно не включалося. За період з 2004 року по день звернення з позовом до суду ОСОБА_2 в порядку, визначеному законом, про приватизацію земельної ділянки або про оренду спірної земельної ділянки не звертався, питання про визнання прав власності на певну частину спірної земельної ділянки та будинку позивачем не ставилося.
15 липня 2008 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1208 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Трушківської сільської ради.
Ухвалюючи рішення про відмову у позовних вимогах ОСОБА_2, суд виходив з того, що зі змісту договору купівлі-продажу вбачається, що спірна земельна ділянка на час укладання договору приватизована не була, власністю продавця не являлася, ОСОБА_2 з заявою про приватизацію земельної ділянки або про передачу її в оренду не звертався, предметом поділу спільного майна подружжя після розірвання шлюбу у 2007 році земельна ділянка та будинок, побудований на ній, не були, придбаний будинок був знесений сторонами і замість нього побудований новий, з вимогами про визнання прав власності на частину земельної ділянки та будинку позивач не звертався, а тому дійшов висновку, що при прийнятті рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 порушень законодавства Трушківською сільською радою виявлено не було, підстави для визнання його недійсним та визнання недійсним держаного акту на ім.»я останньої відсутні.
Даний висновок суду ґрунтується на вимогах закону, а саме ст..60,69,70 СК України, ч.1 ст.118, ст..120 ЗК України та відповідає обставинам справи.
В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.
Рішення суду ухвалено з додержанням нори матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 20 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: