Справа 436/6317/12
"18" жовтня 2012 р. Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Сухоруков А.О.
при секретарі Сядро Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за утримання будинку і при будинкової території,
22 серпня 2012 р. представник Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за утримання будинку і при будинкової території.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що будинок № 29 по вул. Іларіонівській у м. Дніпропетровську перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська, яке утримує зазначений будинок разом із прилеглою територією. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в квартирі № 25 зазначеного будинку № 29 по вул. Іларіонівській у м. Дніпропетровську.
Зі свого боку ними належно виконуються роботи по утриманню будинку та прибудинковою території, однак власники квартири кошти на утримання житла та прибудинкової території не вносять, добровільно сплатити заборгованість відмовляються. Станом на 01 липня 2012 року заборгованість відповідачів складає 2597,17 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідачів заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2597,17 грн. иа судові витрати по справі (а.с. 3-4).
17 жовтня 2012 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до суду заперечення проти позову, в якому вказали на те, що розрахунок заборгованості було проведено з порушеннями, за їх власним розрахунок сума заборгованості складає 1204,02 грн., яку власне вони і визнають (а.с. 21).
До вимог, що виходять за межі строків позовної давності для звернення до суду просять застосувати наслідки пропуску цього строку, відмовивши в задоволенні позову в цій частині (а.с. 22).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Відповідачі подали до суду заяву про розгляду справи за їх відсутності (а.с. 20).
Вислухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково з наступних підстав, що встановлені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають та зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Диспозицією ч. 1 ст. 68 ЖК України встановлено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно до ст. 10 ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”: 1. Утримання приватизованих квартир (будинків), кімнат у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них; 2. Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках
Відповідно до п.п. 14, 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями плата за користування тепловою та електричною енергією, газом, за водопостачання й каналізацію та інші послуги власниками квартир (домів), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Обраховуючи заборгованість відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01 липня 2009 року по 01 липня 2012 року, суд вирахував із нарахованої за цей період суми заборгованості у розмірі 4662,08 грн. (нарахування 4475,27 грн. + донарахування 186,81 грн.=4662,08 грн.) сплачені відповідачами кошти у розмірі 1218,21 грн. та повернені кошти за ненадані послуги у розмірі 2182,74 грн., тобто: 4662,08 -2182,74 -1218,21 = 1261,13 грн. (а.с. 7).
Щодо доводів відповідачів про те, що вимоги позивача про сплату заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території пред'явлені за період до 22 серпня 2009 року знаходяться поза межами строків позовної давності, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
В силу ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Змістом ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Оскільки для спірних правовідносин не передбачена спеціальна позовна давність, що визначена в ст. 258 ЦК України, строк позовної давності для неї складає три роки.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Змістом ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Із матеріалів справи вбачається, що Самарським районним судом м. Дніпропетровська 13 лютого 2012 року за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська від 10 лютого 2012 року було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за утримання будинку на прибудинкової території, який згодом, 07 березня 2012 року, було скасовано судом за заявою боржників (а.с. 14).
Суд вважає, що з 10 лютого 2012 року строки позовної давності для звернення позивача із цим позовом до суду перервані, саме із цієї дати перебіг строків позовної давності почався заново, оскільки позивач реалізував своє право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, що суд за аналогією закону прирівнює до пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, як визначено в ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Застосування аналогії закону в спірних правовідносинах зумовлюється тим, що позивач процесуально був позбавлений можливості захистити свої права шляхом пред'явлення до суду саме позовної заяви, попередньо не звернувшись із заявою про видачу судового наказу, що закріплено ч. 3 ст. 118 ЦПК України, за змістом якої позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що вимоги пред'явлені в межах строків позовної давності для звернення до суду.
За таких обставин позов слід задовольнити частково, стягнувши солідарно із відповідачів 1261,13 грн.
Крім того з відповідача необхідно стягнути судові витрати згідно зі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, ст.ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 8, 256, 257, 264, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1261,13 грн., що утворилася в період з 01 липня 2009 року по 01 липня 2012 року, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 188,20 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір у розмірі 26,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О. Сухоруков