Справа № 411/5663/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2949/12 Папарига В.А.
Категорія - 42 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі: Куреденко О.П.
за участю: представника позивача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» - Німець Юлії Станіславівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Довгинцівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Криворізьке міське Комунальне підприємство «Міськліфт», Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради, виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради, Довгинцівський райвідділ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, про виселення без надання іншого жилого приміщення, -
У червні 2012 року Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» (КП «ЖЕО № 45») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого жилого приміщення.
В обґрунтування позову зазначило, що квартира АДРЕСА_1 надана в користування ОСОБА_6 та членам її сім'ї - чоловіку ОСОБА_7 та доньці ОСОБА_4
Станом на теперішній час в квартирі зареєстрована та мешкає ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, який мешкає в квартирі без реєстрації.
Оскільки, відповідачі порушують правила користування жилим приміщенням у житловому будинку та правила співжиття в ньому по відношенню до інших мешканців будинку, ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, влаштовують сварки, позивач просив суд виселити відповідачів з вказаної квартири без надання їм іншого жилого приміщення та зобов'язати третю особу Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Довгинцівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації з вказаної адреси ОСОБА_4
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2012 року відмовлено у задоволенні позову КП «ЖЕО № 45».
В апеляційній скарзі позивач КП «ЖЕО № 45» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд не врахував доведеності факту систематичного порушення відповідачами правил співжиття, безрезультатність застосування до них заходів впливу та наявності у зв'язку з цим підстав для задоволення позову відповідно до ст. 116 ЖК України. Крім того, суд не перевірив законність проживання відповідача ОСОБА_5 в квартирі та наявність підстав для виселення його з неї в порядку ст. 116 ЖК України як особи, яка самоправно зайняла жиле приміщення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «ЖЕО № 45» підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в 1991 році надана ОСОБА_6 та членам її сім'ї: чоловіку - ОСОБА_7, та доньці - ОСОБА_8, як службова на підставі ордеру № 2/46.
У вказаній квартирі станом на теперішній час зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_4, яка в ній фактично проживає разом з ОСОБА_5
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст. 116 ЖК України та виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі після застосування заходів впливу з боку правоохоронних органів у вигляді попередження з червня 2012 року порушень правил проживання у багатоквартирному будинку не допускають, підстави ж для виселення ОСОБА_5 як особи, яка самоправно зайняла жиле приміщення, відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтував свої вимоги ст. 116 ЖК України.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу власника або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, за фактом розгляду колективної скарги, поданої в травні 2012 року мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, органами внутрішніх справ проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду з відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо додержання ними правил поведінки у побуті й вони попереджені про недопустимість протиправних дій у відношенні сусідів та інших осіб (а.с. 42). Відповідач ОСОБА_4 письмово зобов'язалася не порушувати правила співжиття в будинку (а.с. 55).
Після вжиття заходів попередження, жодних порушень правил співжиття відповідачі не допускали.
Отже, на виконання вимог ст. 214 ЦПК України, встановивши, що мав місце факт порушення відповідачами правил співжиття в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, й після застосування органами внутрішніх справ заходів попередження до відповідачів, вони не допускають порушення правил співжиття, що вказує на відсутність систематичності такого порушення та позитивність вжитих до них заходів впливу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки підстави для застосування норми ч.1 ст. 116 ЖК України відсутні.
У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги позивача про доведеність факту систематичного порушення відповідачами правил співжиття та безрезультатність застосування до них заходів впливу.
Крім того, як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивача, жодних скарг від мешканців будинку щодо порушення відповідачами правил співжиття протягом вересня-жовтня 2012 року не надходило.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача щодо порушення судом норм ч.3 ст. 116 ЖК України й безпідставності відмови в задоволенні позову про виселення ОСОБА_5 як особи, яка самоправно зайняла жиле приміщення - квартиру № 3 за адресою: АДРЕСА_1 колегія суддів виходить із наступного.
Порядок вселення осіб наймачем до житла, яким він користується, врегульований ч.1 ст. 65 ЖК України. Посилаючись на порушення порядку вселення ОСОБА_5 до квартири, позивач просив виселити його як особу, яка самоправно зайняла жиле приміщення.
Однак, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 Постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.054.1985 року № 2 з подальшими змінами та доповненнями, відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особа, яка вселилася не набула права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
З пояснень, наданих відповідачкою ОСОБА_4 в суді першої інстанції та допитаної в якості свідка наймача квартири ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 мешкає в квартирі з їх згоди.
Крім того, ані наймач квартири ОСОБА_6, ані член її сім'ї - ОСОБА_4 не заявляли вимоги про виселення ОСОБА_5 з підстави, передбаченої ч.3 ст. 116 ЖК України.
Отже, встановивши зазначені обставини, й виходячи з того, що недотримання особою порядку вселення до житла, передбаченого ч.1 ст. 65 ЖК України, за наявності згоди наймача та повнолітніх членів його сім'ї на вселення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_5 не є особою, яка самоправно зайняла жиле приміщення, а тому виселенню в порядку, передбаченому ч.3 ст. 116 ЖК України не підлягає.
Доводи апеляційної скарги позивача правильності висновків суду в цій частині не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін відповідно до положень ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: