0413/4644/12 17.10.2012
Справа № 413/4644/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/2710/12 Борис О.Н.
Категорія - 26 ( І ) Доповідач - Турік В. П.
Іменем України
17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Турік В. П.
суддів: Барильської А.П., Зубакової В. П.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (далі - ПАТ «Євраз Суха Балка») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на отримання ним професійних захворювань внаслідок праці протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів. Висновком МСЕК від 26.10.2011 року ОСОБА_2 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 35 % по професійному захворюванню - радікулопатія та третя група інвалідності з переоглядом на 01.10.2012 року.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування завданої йому моральної шкоди в розмірі 76580грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь ОСОБА_2 18000грн. моральної шкоди, а також - на користь держави 107,30грн. судового збору.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ « ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; не з'ясовано причини пропуску позивачем тримісячного строку для звернення з позовом. Судом помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст. 237-1 КЗпП України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Зважаючи на те, що положення цього Закону про відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві за рахунок Відділення Фонду було зупинено на 2006-2007 роки, а з 23.02.2007 року - виключено, позивач не має право на відшкодування моральної шкоди ні за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків ні за рахунок підприємства, а тому ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі.
Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на шахтах "Південна" та "Ювілейна" рудоуправління ім.ХХ Партз'їзду Руднику "Суха Балка", ВАТ «Євраз Суха Балка», ПАТ «Євраз Суха Балка» підземним дорожно-шляховим робітником з 08.04.1985р. по 11.08.1988р. та з 14.02.1989р. по 17.06.1989р., поверховим електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання з 05.10.1999р. по 14.05.2001р., підземним кріпильником з 10.11.1992р. по 05.10.1999р., з 14.05.2001р. по 19.05.2004р. та з 01.12.2004р. по 30.05.2011р., в умовах важкої фізичної праці впродовж 21 року 7 місяців (а.с.11) та отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 26.10.2011 року позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності з наступним переоглядом на 01.10.2012 року (а.с.15,16).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_2 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту № 93 розслідування хронічного професійного захворювання від 28 вересня 2011 року (а.с. 11-12) причиною професійних захворювань позивача є праця впродовж 21 року 7 місяців в умовах підвищеного рівня фізичного навантаження, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Доводи представника відповідача про відсутність обов'язку ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2011 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що не заперечується представником відповідача в апеляційній скарзі.
Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_2, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з жовтняя 2011 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці».
Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди суперечить Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995р. № 212. Отже, МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 24.10.2011 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи представника відповідача про те, що позивачем пропущено тримісячний строк для звернення до суду з позовною заявою та судом не перевірено поважності причин його пропуску, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Також, спростовуються й доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманням ним професійного захворювання встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Крім того, суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Колегія суддів погоджується і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « Євраз Суха Балка» - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: