Справа № 2-2955/12
іменем України
"17" липня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сухомлінова С.М.
секретарях Пришляк З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України Дарницького району м. Києва про виселення без надання іншого жилого приміщення,
Позивачка звернувся до суду з позовом про виселення відповідача без надання іншого жилого приміщення з квартири АДРЕСА_1. Посилалась на те, що колишній чоловік її доньки ОСОБА_2 своєю протиправною поведінкою зробив неможливим сумісне проживання в спірній квартирі, а заходи запобігання виявились безрезультатними
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, а відповідач позов не визнав і стверджував, що позивач не надав доказів того, що він систематично порушує правила співжиття, а тому підстави для його виселення відсутні.
Вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
З ордеру та розпорядження (а.с. 7,8) вбачається, що ОСОБА_1 в 1958р. отримала право користування квартирою АДРЕСА_1 у якій крім позивачки та її сина ОСОБА_3, доньки ОСОБА_4 та онуків також був зареєстрований з 2001р. і відповідач (а.с.9)
Як вбачається з рішення (а.с. 28), 11.01.2011р. шлюб між донькою позивача та відповідачем ОСОБА_2 був розірваний, але відповідач залишився проживати в спірній квартирі.
З пояснень позивачки та постанов (а.с. 10-13, 40) вбачається, що відповідач постійно влаштовує сварки з позивачкою та своєю колишньою дружиною в спірній квартирі та неодноразово попереджався працівниками міліції про недопустимість вчинення насильства в сім'ї.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив той факт що між сторонами постійно виникали сварки які закінчувались викликом міліції, але ОСОБА_2 продовжував влаштовувати в спірній квартирі сварки.
Відповідно ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що відповідач своїми діями систематично порушує правила співжиття, що зробило неможливим проживання сторін в одній квартирі, а тому ОСОБА_2 підлягає виселенню.
При цьому, вимоги позивача щодо зняття з реєстрації відповідача, суд вважає безпідставними оскільки такі вимоги, в разі існування спору слід пред'являти до ВГІРФО Дарницького району м. Києва, що не є стороною по даній справі
Вирішуючи спір таким чином, суд, згідно ст..88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати в сумі 94,10 грн. (а.с.1).
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 116 Житлового кодексу України та керуючись ст. ст. 88, 209, 215-218 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
ОСОБА_2 виселити з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В решті позову -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -94 (дев'яносто чотири) грн. 10 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.