Справа № 2-3508/12
іменем України
"18" червня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді - Сухомлінова С.М.
секретаря - Пришляк З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя і просив визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки АДРЕСА_1 Посилався на те, що спірна земельна ділянка була придбана в період зареєстрованого шлюбу, а після його розірвання між сторонами виник спір про порядок користування цією ділянкою. Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання спірної земельної ділянки особистою приватною власністю і посилався на те, що ця ділянка була придбана за кошти відповідача в період фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про поділ майна , а зустрічний позов не визнав і стверджував , що спірна земельна ділянка була придбана за сумісні кошти сторін.
Відповідач позов ОСОБА_1 не визнав, а свої зустрічні позовні вимоги підтримав.
Вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню а зустрічний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з свідоцтва, рішення (а.с. 3,29) та пояснень сторін , останні 30.09.1982 р. зареєстрували шлюб, який за позовом відповідача був розірваний судом 13.02.2009р. . В своєму рішенні Голосіївський районний суд м. Києва не встановив дату припинення шлюбно-сімейних відносин між сторонами.
Як вбачається з договору, акту (а.с.5) та пояснень сторін, останні на сімейній раді вирішили придбати земельну ділянку з дачним будинком для їх сина ОСОБА_3. З цією метою сторонами було зібрано 33 046 грн. і за цю суму коштів 03.06.2003р. на ім'я відповідача була придана земельна ділянка АДРЕСА_1, а 07.10.2003р. на спірну земельну ділянку був виданий державний акт на ім'я відповідача.
Допитаний в якості свідка, відповідач не заперечував того факту , що позивачка ОСОБА_1 надавала відповідачу для придбання спірної земельної ділянки 580 доларів США. Решту коштів відповідач зібрав у своїх рідних та знайомих по роботі яким в подальшому борг повернув.
При цьому, суд не приймає усних тверджень відповідача в тій частині, що останнім кошти, які брались для купівлі земельної ділянки, повертались вже після розірвання шлюбу, скільки доказування таких фактів можливо лише належними доказами, які законом визначені як письмові.
Згідно ч.2 ст.28 КпШС України, суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
Враховуючи те, що відповідач не представив суду належних доказів тому, що сторони в період придбання спірної земельної ділянки фактично припинили шлюб і не вели спільного господарства, то підстав вважати спірну земельну ділянку приватною власністю тільки відповідача у суду не має, а тому зустрічні позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими .
Відповідно ст..22 КпШС України майно нажите подружжям за час шлюбу є його спільною власністю , а згідно ч.1ст.70 СК України у разі поділу майна , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином , суд вважає встановленим той факт, що спірна земельна ділянка придбана сторонами в період шлюбу, а тому вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу. Враховуючи те, що між сторонами відсутня домовленість і відсутній шлюбний договір, то частки сторін в спірному майні є рівними, а тому за позивачкою слід визнати право власності на ? частину спірної земельної ділянки.
Вирішуючи позови таким чином, згідно ст..88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 214.60 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, згідно закону (а.с.8).
На підставі викладеного та керуючись ст..212-215 ЦПК України ,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки АДРЕСА_1
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ: Сухомлінов С.М.