Справа № 2а-842/12
іменем України
"04" липня 2012 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Пуник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС 4 взводу батальйону із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві ПИЛИПЕНКА ВАДИМА СЕРГІЙОВИЧА про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити, пояснивши, що 21.04.2012 року старшим інспектором ДПС 4 взводу батальйону із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Пилипенком В.С. було складено на нього протокол про адміністративне правопорушення за ст.122, ч.1 КУпАП, зміст якого полягав на тому, що 21.04.2011 року приблизно о 12-00 годин він, керуючи автомобілем "Фіат" д.н.з.НОМЕР_1 по Дарницькому мосту в м. Києві, перевищив встановлену швидкість руху транспортного засобу на 33 км/год, рухаючись зі швидкістю 93 км/год, порушивши вимоги п.12.4 ПДР України. Після чого інспектор оформив постанову про адміністративне правопорушення за ст.122, ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, поскільки він не порушував вказаної норми права, а відповідач тільки попросив записати, що він згоден з порушенням і переконав, що йому буде винесено попередження, тому вважає, що дії відповідача були незаконними. Крім того, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення відповідач не зазначив свідків події, відсутні будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, не враховані положення ст.33 КУпАП при винесенні адміністративного стягнення працівником ДАІ, не роз'яснено йому положень ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Тому просить визнати дії відповідача як протиправними та скасувати постанову як незаконну.
Відповідач: старший інспектор ДПС 4 взводу батальйону із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Пилипенко В.С. в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що позивач дійсно їхав на зазначеному автомобілі по Дарницькому мосту зі швидкістю 93 км/год. Вказану швидкість було встановлено вимірювальним пристроєм "Візір". Далі він склав адміністративний протокол на позивача, який самостійно і свідомо написав, що порушив правила дорожнього руху не навмисно, після чого відповідач вручив йому копію постанови, з якою також погодився позивач. Будь-яких протиправних дій він не вчиняв і не надавав порад відповідачу, що саме треба писати у протоколі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, 21.04.2011 року приблизно о 12-00 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Фіат" д.н.з.НОМЕР_1 по Дарницькому мосту в м. Києві, перевищив встановлену швидкість руху транспортного засобу на 33 км/год, рухаючись зі швидкістю 93 км/год, порушивши вимоги п.12.4 ПДР України. Зупинивши позивача, старший інспектор ДПС 4 взводу батальйону із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві Пилипенко В.С. склав на позивача протокол про адміністративне правопорушення за ст.122, ч.1 КУпАП, зазначивши в ньому вказані обставини (а.с.28-29). Як вбачається з тексту даного процесуального документу позивач ОСОБА_1 у графі "пояснення правопорушника" власноруч записав: "порушив не навмисно, прошу попередити усно", яке свідчить про те, що він погодився зі змістом складеного протоколу. Після чого відповідач виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122, ч.1 КУпАП позивача у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.6).
Згідно ч.1, ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Поскільки позивачем в якості обґрунтування своїх позовних вимог не надано будь-яких доказів протиправних дій відповідача, при цьому як сам він пояснив, що на неправомірні дії відповідача він до будь-яких органів не скаржився, крім того його показання спростовуються як показаннями відповідача, так і змістом описаних вище документів, тому підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у суду немає.
Згідно ч.1, ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причини цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 оскаржувану постанову отримав в день її винесення, тобто 21.04.2012 року, а направив до суду адміністративний позов 26.04.2012 року, про що свідчить відбиток поштового штампу на конверті відділення зв'язку (а.с.10). Таким чином, позивач не пропустив 10-тиденний строк звернення.
Керуючись ст.10; 11; 71; 94; 159; 161-163; 171-2 КАС України, на підставі ст.71; 289 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС 4 взводу батальйону із забезпечення супроводження та ескортування полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві ПИЛИПЕНКА ВАДИМА СЕРГІЙОВИЧА про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21.04.2012 року відмовити.
Постанова Дарницького районного суду м. Києва як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.