Справа № 2-3301/12
іменем України
"19" червня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Кириченко Н.О.,
при секретарі Осколок А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, суд
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вони з травня 1997 року проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільні витрати та спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син -ОСОБА_4. Факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2011 року. 11.08.2006 року сторони офіційно зареєстрували шлюб. Під час фактичного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та у зареєстрованому шлюбі, ними було придбано спільне майно, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, автомобіль „Хонда Акорд", 2006 року випуску, д.н НОМЕР_3; автомобіль „Хонда Акорд?, 2008 року випуску, д. н. НОМЕР_4; автомобіль „Форд Сієра", 1990 року випуску, д. н. НОМЕР_2; автомобіль „Газель 33021?, 1996 року випуску, д. н. НОМЕР_5; автомобіль „Ваз 2104?, 1987 року випуску, д. н. НОМЕР_1.
Після народження сина у 1998 році відповідач перебувала у відпустіці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в подальшому до досягнення шестирічного віку, тобто на протязі 1998 -2001 року фактично не мала доходів, утримував сім'ю позивач за рахунок пенсії та доходу від підприємницької діяльності.
У червні -липні 2000 року сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 та отримали свідоцтво про право власності, яке оформили на відповідача.
Так як квартира була придбана без ремонту, то позивач власними силами та за власний рахунок зробив ремонт, вартість якого становить біля трьохсот тисяч гривень.
На даний час ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2, не приймає ніякої участі в утриманні дитини та вихованні, а у спірній квартирі проживає позивач та їхній неповнолітній син. Іншого місця для проживання у позивача немає.
Вважаючи, що все що придбане ними за час спільного проживання однією сім'єю є спільною власністю подружжя, просив розділити спільне майно та виділити йому у власність -квартиру АДРЕСА_1, вартістю 460000 грн., а відповідачу - автомобіль „Хонда Акорд", 2006 року випуску, д.н НОМЕР_3, вартістю 145000 грн.; автомобіль „Хонда Акорд", 2008 року випуску, д. н. НОМЕР_4, вартістю 240000 грн.; автомобіль „Форд Сієра", 1990 року випуску, д. н. НОМЕР_2, вартістю 45000 грн.; автомобіль „Газель 33021", 1996 року випуску, д. н. НОМЕР_5, вартістю 15000 грн.; автомобіль „Ваз 2104", 1987 року випуску, д. н. НОМЕР_1, вартістю 15000 грн.
Під час розляду справи у суді позивач подав уточнення до позовної заяви шляхом зменшення предмету позову, та просив застосувати п. 3 ст. 70 Сімейного кодексу України, відповідно до якого за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Тому просив визнати за ним право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, а за відповідачем на 1/3 частки квартири, від поділу автомобілів позивач відмовився.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні спочатку позовні вимоги визнала, однак згодом заперечувала щодо заявлених позовних вимог.
Третя особа в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 2о-182\11 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2011 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період зтравня 1997 року по серпень 2006 року (а. с. 12).
З 11.08.2006 року сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2012 року було розірвано (а. с. 10, 44).
Під час фактичного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу сторонами було набуто спільне майно :
- трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 05.07.2000 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу від 04.07.2000 року № 830-СКІ.
У відповідності до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідност до ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
У відповідності до ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У відповідності до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У відповідності до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини,чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи те, що на час розгляду справи між сторонами склалися неприязні відносини, що унеможливлює користування спільним майном спільно, суд вважає за задовольнити вимоги позивача у справі частково, а саме враховуючи те, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, розділити спільне майно подружжя та виділити позивачу та відповідачу по ? частці квартири АДРЕСА_1 Підстав для збільшення частки позивача судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1506 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 208, 209, 213-218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 60, 61, 69-72 СК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Розділити спільне майно подружжя та виділити ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_1
Виділити ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат -1506 грн.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: