Справа № 2-3236/12
іменем України
"13" лютого 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Коренюк А.М.
при секретарі Столярець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі -1 042 грн. щомісячно, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 липня 2000 року по грудень 2011 року, від шлюбу мають сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне з відповідачем господарство не ведуть, не живуть єдиною сім»єю, проживають за різними адресами. Дитина проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні, відповідач не надає повноцінної матеріальної допомоги на його утримання та виховання, тому вона бажає отримувати аліменти офіційно в примусовому порядку, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з тих же підстав, наполягала на їх задоволенні, а представник відповідача ОСОБА_4, діюча на підтаві нотаріально посвідченої довіреності від 11 лютого 2012 року (а.с.14), їх визнала частково - погодилася на сплату аліментів на утримання дитини у розмірі ј від його заробітку (доходу), вважаючи таку частку можливою та достатньою.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі 29 липня 2000 року по грудень 2011 року; від шлюбу мають сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Сторони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, проживають за різними адресами, відповідач частково приймає участь у вихованні та матеріальному утриманні сина, який проживає разом з позивачем (а.с.3), проте така допомога не розцінюється позивачем як повноцінна. Відповідач є особою працездатного віку, дієздатним, працює, отримує заробітні плату (а.с.15).
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, судом враховані наступні обставини: матеріальний стан позивача, яка веде окреме господарство, має окремий бюджет, працює та на утриманні якої знаходяться неповнолітня дитина (а.с.3), їх стан здоров»я, потреби, та відповідача, який працює (а.с.15), інших неповнолітніх утриманців, крім сина ОСОБА_3 немає, й має достатні можливості сплачувати аліменти на його утримання.
Згідно статті 180 Сімейного Кодексу (далі -СК) України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов»язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, проте такої домовленості сторони, як встановлено в ході розгляду справи, не досягли.
Позивач просить суд призначити розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1 042 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ставлячи вимогу про стягнення аліментів з відповідача у твердій грошові сумі, позивач не довела суду підставу такої вимоги як усними доводами, так і документально -не надано доказів про те, що відповідач має мінливий та нерегулярний дохід або одержує частину доходу в натурі, й може надавати допомогу у такому розмірі, а також інші обставини, що мають істотне значення, а тому підстави для застосування частини першої статті 184 СК України до даних правовідносин відсутні.
Суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності підлягають стягненню з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх дитини у розмірі 1/4 частки від його доходу, оскільки судом встановлено, що відповідач працює, отримує заробітну плату (а.с.15) та має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі, що є достататніми й можливими, як для стягувача, так й отримувача аліментів.
Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.
В разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову.
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини 26 грудня 2011 року, що підтверджується штемпелем на зазначеній позовній заяві (а.с.9), тому із зазначеного дня підлягають відрахуванню аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх дитини.
При задоволенні позовних вимог з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., від сплати яких позивач була звільнена при зверненні до суду з даною позовною заявою відповідно до Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, ст.ст. 180, 181 ч.3, 182, 183, 191 ч.1 Сімейного кодексу України та, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, та пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 грудня 2011 року, й до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 30 % (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. - судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.