Справа № 2-2255/12
іменем України
"08" лютого 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Коренюк А.М.
при секретарі Вікуловій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (гонорару) за наслідками виконання умов договору від 22 травня 2007 року про надання адвокатської допомоги, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів (гонорару) за наслідками виконання умов договору від 22 травня 2007 року про надання адвокатської допомоги. Мотивуючи свої вимоги тим, що 22 травня 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір про надання адвокатської допомоги. Відповідно до умов якого він зобов»язався надати ОСОБА_2 адвокатську допомогу щодо захисту прав та законних інтересів відповідача та отримання чинного рішення суду щодо стягнення грошей за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 140 000 доларів США. Згідно з домовленістю сторін, за умовою виконання договору про надання адвокатської допомоги, відповідач взяв на себе зобов»язання виплатити йому в якості винагороди 100 000 доларів США, яка підлягає виплаті в разі отримання відповідачем рішення суду, яке набуло чинності. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва 01 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2008 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення боргу задоволено -стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення позики 140 000 доларів США. Після отримання відповідачем ухвал апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України, згідно з якими рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01лютого 2007 року залишено без змін та набуло чинності, відповідач відмовився виконувати свої зобов»язання щодо виплати гонорару за надані ним адвокатські послуги, що й стало підставою зверення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з тих же підстав, просив їх задовольнити -стягнути з відповідача на його користь 800 000 грн. 00 коп. -гонорару за наслідками виконання умов договору від 22 травня 2007 року про надання адвокатської допомоги, що еквівалентно 100 000 доларів США.
В судовому засіданні відповідач та його представник ОСОБА_4, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 15 грудня 2011 року (а.с.29), позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Звернулися до суду із завою про застосування до даних правовідносин наслідків пропуску позивачем строку позовної давності згідно ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України (а.с. 47).
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши заперечення відповідача проти позову, заяву відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають відмові у їх задоволенні із наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір про надання адвокатської допомоги (а.с. 5-6). Відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов»язався надати ОСОБА_2 адвокатську допомогу щодо захисту його прав та законних інтересів, отримання чинного рішення суду щодо стягнення грошей за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 140 000 доларів США. Згідно з домовленістю сторін, за умовою виконання договору про надання адвокатської допомоги, ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання виплатити йому в якості винагороди 100 000 доларів США, яка підлягає виплаті в разі отримання відповідачем рішення суду, яке набуло чинності (п.4 Договору, Зобов»язання від 22 травня 2007 року (а.с.7)).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва 01 лютого 2007 року (а.с.8-9), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2008 року (а.с.48-50) та ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2008 року (а.с.51-52), позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення боргу задоволено -стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення позики 140 000 доларів США. Таким чином позивач виконав умови даного договору -надав відповідачу адвокатські послуги, отримавши позитивне рішення суду, яке набуло чинності.
Договір є укладеним, відповідно до ст. 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На підтвердження чого, відповідно, посвідчують своїми підписами, що відповідає даним правовідносинам.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з судово-експертним висновком за результатами почеркознавчого дослідження за заякою ОСОБА_1 від 09.08.2011 року (а.с.13-17) встановлена автентичність підпису ОСОБА_2 на договорі про надання адвокатської допомоги та на Зобов»язанні від 22 травня 2007 року.
Закінчення строку договору, відповідно до ч.4 ст. 631 ЦК України, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Пунктом 5.1 Договору визначений строк його дії -до набуття рішення чинності, в тому числі проходження через касаційну інстанцію (п.4).
Зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням вказаних фактів як кожен окремо, так і в сукупності, суд вважає доведеним факт належного виконання з боку позивача договору про надання адвокатської допомоги, обов»язку відповідача сплатити гонорар за виконану роботу позивачу у сумі 100 000 доларів США, що підтверджений зобов»язанням, написаним відповідачем від 22 травня 2007 року (а.с.5-6,7) про сплату зазначеної суми в строк та на умовах, визначених умовами договору від 22 травня 2007 року (а.с.5-6).
Проте суд до даних правовідносин застосовує наслідки пропуску позивачем строку позовної давності на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України за заявою відповідача (а.с.).
Так, позивачем при зверенні до суду з даним позовом пропущений строк позовної давності, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється у три роки. Як вбачається із матеріалів справи, згідно з домовленістю сторін, за умовою виконання договору про надання адвокатської допомоги від 22 травня 2007 року (а.с.5), відповідач взяв на себе зобов»язання виплатити позивачу в якості винагороди/гонорару 100 000 доларів США, яка підлягає виплаті в разі отримання відповідачем рішення суду, яке набуло чинності. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва 01 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2008 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення боргу задоволено -стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення позики 140 000 доларів США.
Пунктом 5.1 Договору визначений строк його дії -до набуття рішення чинності, в тому числі проходження через касаційну інстанцію (п.4), у даному випадку рішення пройшло касаційну інстанцію, що підтверджується ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2008 року (а.с.51-52). Проте позивач звернувся до суду лише 21 вересня 2011 року (а.с.3 - 4), тобто через три місяці після спливу строку позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України) (а.с.47). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставовю для відмови у позові.
Позивач із заявою про поновлення строку позовної давності не звертався, вважаючи його таким, що не пропущений. Суд, надавши правову оцінку таким доводам, вважає їх безпідставними, такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 526, 530, 533, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638 та ст. ст. 256, 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, п. п. «а»ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями) № 7-93, Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»(зі змінами та доповненнями), ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, ч.3 ст. 62, 64, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 та 88 України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (гонорару) за наслідками виконання умов договору від 22 травня 2007 року про надання адвокатської допомоги -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.