Справа № 1-367/11
"13" березня 2012 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Просалової О.М.,
при секретарі Линичук Ю.П.,
за участю прокурора Гардецького О.А.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Анапа Краснодарського краю Російської Федерації, який є громадянином України, має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, проживає у АДРЕСА_1, судимий
1. 21 лютого 2002 року вироком Центрально-міського районного суду м. Макіївки за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;
2. 16 серпня 2002 року вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно на три роки і три місяці позбавлення волі;
3. 7 лютого 2003 року вироком Горняцького міського суду м. Макіївки Донецької області за ч.3 ст.185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно на три роки і шість місяців позбавлення волі,
та
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Кобижча Бобровцького району Чернігівської області, який є громадянином України, має середню спеціальну освіту, проживає у АДРЕСА_2, судимий:
1. 31 серпня 1993 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 141, 17-141 ч.2, ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140, 42 КК України на шість років позбавлення волі, ухвалою Київського міського суду від 11 листопада 1993 року вирок змінено, засуджено за ч.2 ст. 141, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, 42 КК України на п'ять років позбавлення волі;
2. 24 квітня 2001 року вироком Броварського районного суду Київської області за ч.2 ст.229-6,14 КК України на два роки позбавлення волі, 5 липня 2001 року згідно ст. 7а ЗУ «Про амністію»вирок скорочено на ?;
3. 23 червня 2003 року вироком Броварського районного суду м. Києва за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України на шість років і шість місяців позбавлення волі, звільнений умовно достроково 11 липня 2008 року на один рік і 21 день,
-за ч.3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2 і ОСОБА_3, 21 вересня 2010 року близько 7 години, перебуваючи на АДРЕСА_3, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, вступили у попередню змову між собою, під час якої ОСОБА_2 запропонував, а ОСОБА_3 погодився вчинити крадіжку чужого майна. Після чого, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зайшли у 1 під'їзд будинку АДРЕСА_3, піднялись на 10-й поверх і стали спускатись вниз, підшукуючи майно, яке можна було викрасти. На 8 му поверсі вказаного будинку ОСОБА_2 і ОСОБА_3, виявили незамкнені на замок тамбурні двері загального коридору. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи узгоджено і обопільно, ОСОБА_3 став біля дверей, спостерігаючи за оточуючою обстановкою, з метою попередження ОСОБА_2 про небезпеку, а ОСОБА_2, через незамкнені тамбурні двері проник до загального коридору звідки таємно викрав велосипед «Хотвілс», який стояв біля вхідних дверей квартири 29, після чого повторно заволодівши таким чином чужим майном, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли і розпорядились викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1 000 гривень
Крім того ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повторно 7 грудня 2010 року близько 3 години, з корисливих спонукань, а саме з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись неподалік станції метро «Позняки»на проспекті Бажана в м. Києві вступили у злочинну змову, під час якої ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вчинити крадіжку чужого майна з підвального приміщення будинку АДРЕСА_4 і ОСОБА_3 погодився.
Діючи узгоджено і обопільно, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 цього ж дня близько 3 години ночі прийшли до будинку АДРЕСА_4 де ОСОБА_3 біля входу в підвальне приміщення 1-го під'їзду став спостерігати за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 про небезпеку, а ОСОБА_2 через отвір в решітці проник до підвального приміщення, де за допомогою принесеної для полегшення вчинення злочину фомки зламав навісний замок у елеваторну кімнату та разом з ОСОБА_3, який потім спустився у підвал викрали газонокосарку Oleo-Mak SPARTA 25 TR «9038022628, вартістю 1 000 гривень, яка знаходиться на балансі ОСББ «Тополя»і два електролічильники, які матеріальної цінності не представляють, а також шуруповерт, вартістю 280 гривень, пилосос, вартістю 200 гривень, що належать потерпілому ОСОБА_5, після чого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 по епізоду викрадення велосипеда, належного потерпілій ОСОБА_4, вину не визнав та пояснив, що шляхом застосування недозволених методів досудового слідства його змусили визнати вину по цьому епізоду та написати явку з повинною.
Підсудний ОСОБА_3 також пояснив, що велосипед він не викрадав, а на досудовому слідстві визнав свою вину, оскільки до нього застосовувались незаконні методи слідства.
Згідно даних які містяться у протоколах допиту підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 18 і 16 грудня 2010 року останні повністю визнали свою вину у викраденні велосипеда та детально розповіли про обставини вчинення ними цього злочину. З їх показань вбачаться, що ОСОБА_2 21 вересня 2010 року, проходячи біля будинку АДРЕСА_3, запропонував ОСОБА_3 зайти до будинку і викрасти чужі речі, на що останній погодився. Вони побачили як до під'їзду заходять мешканці будинку і швидко за ними зайшли всередину. На ліфті підняли на 10 поверх, але на ньому загальні двері були закриті і вони стали спускатися нижче і перевіряти кожний поверх. На 8 поверсі виявили, що загальні двері відчинені. ОСОБА_3 залишився стояти біля ліфту, щоб у разі небезпеки повідомити ОСОБА_2, а той, зайшовши у загальний коридор, помітив велосипед червоного кольору, який він забрав і разом з ОСОБА_3 вийшли з будинку, а велосипед продали незнайомому чоловіку за 350 гривень. Гроші витратили на власні потреби. (а.с.121-122, 134-139, 193-194, 206-210).
Потерпіла ОСОБА_4 в суді пояснила, що у вересні 2010 року вона виявила пропажу з загального коридору велосипеда, якій належить їй і вона звернулася у міліцію. Цивільний позов на суму 1000 гривень підтримала у повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_2, у протоколі явки з повинною власноручно виклав обставини викрадення 21 вересня 2010 року ним і ОСОБА_3 велосипеду «Холвілс»з 8 поверху будинку АДРЕСА_3 (а.с.47,48 49).
Допитаний під час судового слідства як свідок слідчий СВ Дарницького РУ ГУ МВС України ОСОБА_6 пояснив, що на досудовому слідстві тиску з боку працівників міліції на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час їх допиту в якості обвинувачених та при наданні ними пояснень, не було, підсудні йому не заявляли про застосування до них недозволених методів слідства, на стан здоров'я не скаржились. Усі процесуальні дії ним здійснювались згідно з вимогами закону.
За результатами перевірки за зверненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій працівників Дарницького РУГУ МВС України під час дізнання і досудового слідства у кримінальній справі щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3, старшим помічником прокурора Дарницького району м. Києва Оксютовичем Д.В. 3 березня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності по даному епізоду, суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у викраденні велосипеду, який належить потерпілій ОСОБА_4, а їх показання в частині невизнання вини, суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за скоєне.
По епізоду викрадення майна 7 грудня 2010 року на вул. Б.Гмирі в м. Києві підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся і суду показав, що 7 грудня 2010 року на АДРЕСА_4 він побачив металеву решітку в якій був отвір. Через цей отвір він побачив, що двері у підвал, в якому були якісь коробки, були відкриті. Тоді він запропонував ОСОБА_3 викрасти з того підвалу речі, на що той погодився. Він взяв з собою рюкзак з фомкою і вони пішли до підвалу. Коли прийшли, ОСОБА_3 залишився біля будинку спостерігати за обстановкою, а він через отвір у решітці проник у підвал, за допомогою фомки зламав навісний замок, який був на дверях елеваторної кімнати, після чого покликав ОСОБА_3 Разом вони зайшли до елеваторної кімнати, звідки викрали газонокосарку, пилосос, два лічильники та шуруповерт. Після чого з викраденими речами пішли до підвального приміщення, де мешкали. Шуруповерт він продав незнайомому перехожому за 50 гривень, а газонокосарку здали до пункту кольорових металів.
Аналогічні показання підсудний ОСОБА_2 давав на досудовому слідстві (а.с. 95-96, 105-106, 134-139).
Підсудний ОСОБА_3 по епізоду викрадення майна з підвального приміщення також свою вину визнав та суду показав, що 7 грудня 2010 року ОСОБА_2 десь ходив, а потім запропонував викрасти з підвалу чужі речі, і він погодився. Показав, що він пролізти у підвал не зміг і ОСОБА_2 передавав йому речі. Лічильники він не брав. Підтвердив свої показання, які давав на досудовому слідстві.
З показань ОСОБА_3 наданих на досудовому слідстві вбачається, що 7 грудня 2010 року близько 2 години ночі його розбудив ОСОБА_2 і запропонував проникнути у підвал та викрасти чужі речі. Він погодився і разом вони пішли на АДРЕСА_4. ОСОБА_2 зайшов до підвалу, а він стояв на вулиці та спостерігав за оточуючою обстановкою. Після того як ОСОБА_2 зламав навісний замок, то покликав його. Зайшовши у підвал він включив світло, помітили, що в кімнаті знаходиться здебільшого робочий інвентар. Вони забрали шуруповерт, пилосос, газонокосарку та вернулись до підвалу у якому мешкали. ОСОБА_2 продав перехожому шуруповерт за 50 гривень, газонокосарку вони продали у пункті прийому кольорових металів за 50 гривень. Також здали кольоровий метал, який дістали з лічильників та пилососу (а.с.177-178, 206-210 т.1).
Представник ОСББ «Тополя»ОСОБА_9 суду пояснила, що в підвалі будинку АДРЕСА_4 в елеваторній кімнаті підвалу у них було приміщення для зберігання майна ОСББ «Тополя». 7 грудня 2010 року доглядач будинку ОСОБА_5 повідомив їй, що невідомі особи проникли у підвал та викрали з елеваторної належне йому та ОСББ «Тополя»майно.
З пояснень потерпілого ОСОБА_5, що містяться у протоколі його допиту від 19 січня 2011 року вбачається, що 7 грудня 2010 року близько 12 години він виявив, що двері у підвальне приміщення відкриті. Він пройшов далі в підвал до елеваторної кімнати, двері якої також були відчинені, зайшов всередину і виявив на підлозі пошкоджений навісний замок, відсутність газонокосарки, двох електролічильників, які були на балансі ОСББ «Тополя». Крім того він виявив відсутність свого майна, а саме пилососу і шуруповерта (а.с.66-68).
З досліджених судом в порядку ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що 7 грудня 2010 року після 14 години до прийомного пункту, де він працює два наглядно знайомих хлопця, які здавали йому раніше склотару, принесли газонокосарку червоного кольору в розібраному вигляді. Яку продали йому за 50 гривень. 14 грудня 2010 року ця газонокосарка у нього була вилучена працівниками міліції (а.с.69-70 т.1).
Згідно даних, що містяться у протоколах пред'явлення фотознімків для впізнання від 8 лютого 2011 року свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як осіб, які принесли йому газонокосарку червоного кольору, яку в подальшому було вилучено працівниками міліції (а.с.а.с. 71,72 т.1).
Таким чином, оцінюючи усі зібрані по справі докази, суд вважає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище та кваліфікує їх дії за ч.3 ст. 185 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_2 і ОСОБА_3, згідно ст.66 КК України, суд вважає за можливе визнати щире каяття по епізоду викрадення майна 7 грудня 2010 року, яке виразилось в усвідомленні неправомірності своєї поведінки.
Обставин, які обтяжують покарання підсудним ОСОБА_2 і ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані, що характеризують їх особи, які мають судимість, не працюють, на спеціальних обліках не перебувають, їх стан здоров'я, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, ставлення підсудних до вчиненого, роль кожного з підсудних у вчинених злочинах і вважає правильним обрати їм покарання у виді позбавлення волі.
Цивільний позов задовольнити потерпілої ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та призначити кожному покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 рахувати з 16 грудня 2010 року.
Цивільний позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 суму матеріального збитку у розмірі 1 000 гривень (одна тисяча гривень).
Речові докази по справі, які передані під розписку представнику ОСББ «Тополя»ОСОБА_9 -залишити ОСББ «Тополя»(а.с.29-30).
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва, а засудженими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 -у той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя