Справа № 1-221/11
іменем України
"10" листопада 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого - судді Щасної Т.В.
з участю прокурора Салкова Р.В.
при секретарі Бризгаловій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дупліска Заліщанського р-ну, Тернопільської обл., українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня - спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 28.07.1998 року Харківським районним судом м. Києва за ст. 141 ч. 2 КК України до позбавлення волі на 2 роки, із застосуванням ст. 46-1 КК України, відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 40 мінімальних заробітних плат; 11.02.2000 р. Харківським районним судом м. Києва за ст.ст. 206 ч. 2, 189-1, 42, 43 КК України до позбавлення волі на 4 роки, 24.12.2004 року Дарницьким районним судом м . Києва, за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, 25.09.2008 року звільнений з Білоцерківської виправної колонії №35 по відбуттю покарання , в скоєнні злочину , передбаченого ст. 186 ч.2 КК України суд
ОСОБА_1 30.08.2010 року приблизно о 15 год. 20 хв., повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого май на, знаходячись на 10-му поверсі 1-го під'їзду житлового будинку АДРЕСА_2 в м. Києві, із застосуванням фізичного на сильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_2, яке вира зилось в тому, що ОСОБА_1 наніс удар кулаком лівої руки в область живо та потерпілого, чим спричинив фізичного болю ОСОБА_2 та відкрито викрав у останнього мобільний телефон марки «Нокіа-2690»в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 970 гри вень, в комплекті з картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», варті стю ЗО гривень, де на рахунку коштів не було, що належить гр. ОСОБА_3, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 1000 гривень. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення ним злочину зник разом із викра деним та розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, та пояснив , що 30.08.2010 року, приблизно о 15 год. 00 хв. він піднявся на 10-й поверх 1-го під'їзду житлового будинку АДРЕСА_2 в м. Києві та подзвонив до свого товариша ОСОБА_2,в квартиру № 39. ОСОБА_2 вийшов на загальний коридор та він почав з ним розмовляти, пояснивши , що він винен йому 270 гривень. Потім він запропонував йому віддати мобільний телефон, який тримав ОСОБА_2 на той час , про те ОСОБА_2 йому не віддав даний мобільний телефон марки «Нокіа-2690».
Після чого, 30.08.2010 р. приблизно о 15 год. 20 хв. він почав пог рожувати застосуванням фізичної сили щодо ОСОБА_2 та останній віддав йому даний мобільний телефон , та поклав йому його в барсетку , яка на той час була при ньому. В той же день він продав даний мобільний телефон ма рки «Нокіа-2690»незнайомій йому жінці за 150 гривень. Дані гроші він витратив на власні потреби. Підсудний щиро розкаявся , шкоду потерпілій ОСОБА_3 відшкодував повністю.
Крім того вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила , що 30 серпня 2010 року приблизно о 17 годині повернулась додому , і їй повідомив її син про те , що його наглядно знайомий , знаходячись на 10 -му поверсі 1 під»їзду житлового будинку АДРЕСА_2 в м.Києві вдарив його та забрав мобільний телефон , який належав їй . Спочатку до працівників міліції вона не зверталась , однак до цього часу телефону ніхто не повернув . Матеріальна шкода становить 1000 гривень. Шкоду на даний час відшкодовано повністю. Потерпіла просила суворо не карати підсудного .
Покази потерпілого ОСОБА_2 з приводу того , що він добровільно віддав телефон ОСОБА_1 телефон матері в рахунок повернення боргу суд не приймає до уваги і розцінює їх як бажання потерпілого уникнути відповідальності за скоєне . Суд приймає до уваги покази потерпілого на досудовому слідстві , де ОСОБА_2 пояснював , що 30.08.2010 року він повернувся додому і до нього прийшов його знайомий - ОСОБА_1 , в розмові з яким останній ударив його в область живота , чим завдав йому фізичного болю , і сказав , щоб він віддав йому мобільний телефон , в рахунок боргу. Даний телефон належить його матері , про він повідомив ОСОБА_1, однак той не реагував , почав погрожувати фізичним насильством , в зв»язку з чим ОСОБА_2 віддав йому мобільний телефон і ОСОБА_1 пішов .(а.с.23)
Вказані покази є послідовними , логічними і узгоджуються з іншими доказами по справі.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд приходить до висновку про те , що ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) , поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого , вчинений повторно , тобто вчинив злочин , передбачений ст. 186 ч.2 КК України.
При обранні підсудному ОСОБА_1 міри покарання суд, враховує як суспільну небезпеку скоєного,так і особистість підсудного ,який раніше судимий, шкода потерпілому відшкодована , підсудний щиро розкаявся в скоєному .
Згідно ст. 66 КК України обставини , які пом»якшують відповідальність ОСОБА_1.є щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст. 67 КК України обставини , що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 -рецидив злочину.
При таких обставиних, суд ввважає, що підсудному ОСОБА_1 можливо обрати покарання , з урахуванням можливості його виправлення без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 75 КК України .
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,
Суд,-
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину , передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 ( чотирьох ) років 6(шести) місяців позбавлення волі .
Застосувати відносно ОСОБА_1 ст.75 КК України , звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три ) роки .
Зобов"язати ОСОБА_1 відповідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця роботи , проживання , періодично з"являтись на реєстрацію в ці органи
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити - з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання , звільнити негайно з- під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту оголошення.
Суддя