Ухвала від 04.04.2012 по справі 1022/1212/2012

Справа № 1022/1212/2012

8-а/1022/309/2012

УХВАЛА

04 квітня 2012 року суддя Сквирського районного суду Київської області Ярошенко С.М., розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Сквирського районного суду Київської області від 22.07.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Сквирському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області звернулося до суду з вказаною заявою.

Свою заяву відповідач мотивує тим, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 р. “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким передбачено, що у 2011 році положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог вищезазначеного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.07.2011 р. №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Згідно рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, прийнятого у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу УІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, визначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).

Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області вважає, що на підставі зазначеного рішення Конституційного Суду України суд при вирішенні справи повинен був застосовувати постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеній категорії громадян. Посилаючись на те, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року виникли обставини, що не були і не могли бути відомі, відповідач просив скасувати постанову Сквирського районного суду Київської області від 22.07.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Сквирському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Наявність цих умов для визнання обставини нововивявленою є обов'язковою.

Відповідно до ч. 3 ст.245 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не може вважатися нововиявленою обставиною рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року, прийнятого у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу УІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким не встановлено неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні 22.07.2011 р. справи за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Сквирському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст. 245, 248, 250 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Управління Пенсійного фонду України у Сквирському районі Київської області про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Сквирського районного суду Київської області від 22.07.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Сквирському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:ОСОБА_2

Попередній документ
26991406
Наступний документ
26991408
Інформація про рішення:
№ рішення: 26991407
№ справи: 1022/1212/2012
Дата рішення: 04.04.2012
Дата публікації: 21.01.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сквирський районний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Перегляд постанови (ухвали) за нововиявленими (виключними) обставинами; Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи