Справа № 0614/1111/2012
провадження 1/0614/131/2012
18 жовтня 2012 року
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого -судді Ярмоленка В.В.
при секретарі Петренко М.А.
з участю прокурора Литвиненка Д.В.,
розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 громадянки України, з вищою освітою, має дитину до 14 років, не інваліда, не працюючої, не судимої,
в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України,
Підсудна, не являючись пенсіонером ні по віку, ні по інвалідності, 08 грудня 2011 року придбала в м. Києві за 8 грн. чистий бланк пенсійного посвідчення, з метою його підроблення та подальшого використання при проїзді в приміському залізничному транспорті, як документу, що надає пільги безкоштовного проїзду, в який цього ж дня внесла кульковою ручкою свої анкетні дані, заповнивши відповідні графи та вклеївши власну фотокартку.
Реалізуючи свій намір, передала підроблене пенсійне посвідчення, невстановленій досудовим слідством особі, яка завірила документ відтиском печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум Інвестментс».
13 січня 2012 року о 18 годині 40 хвилин вона використала цей завідомо підроблений документ, пред'явивши касирам-контролерам в приміському електропоїзді №6619 сполученням «Київ-Коростень»на відрізку ділянки ст. Малин -ст. Чоповичі Малинського району, як документ, що надає право безкоштовного проїзду.
Підсудна повністю визнала свою вину. Пояснила, що вільно придбавши посвідчення, вклеїла в нього свою фотографію та заповнила необхідні графи з метою безкоштовного проїзду на потягах приміського сполучення. 13.01.2012 року по цьому посвідченню намагалася проїхати безкоштовно, пред'явивши касиру-контролеру, як документ, що надає право безкоштовного проїзду залізничним транспортом, однак останній виявивши підробку, викликав працівників міліції.
За погодженням сторін в порядку ст. 299 КПК України суд визнав доцільним обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження без допиту свідків.
Окрім того, що підсудна вину визнала повністю, її винність в скоєному суспільно небезпечному діянні в судовому засіданні є доведеною повністю зібраними та дослідженими доказами по справі:
згідно висновку технічної експертизи документів № 4 від 24.01.2012 року в початковий зміст пенсійного посвідчення серії ВМ №885050, виданого на прізвище ОСОБА_1, будь-які зміни (шляхом підчистки, підтирання, домальовування, витравлювання і тощо) не вносились, заміна фотографії не проводилась (а.с. 31-33);
довідкою Управління пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі №149 від 16.01.2012 року про те, що ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває та пенсії не отримує (а.с.20);
даними протоколу огляду місця події від 13.01.2012 року під час якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено пенсійне посвідчення (а.с.8);
оглянутим в судовому засіданні речовим доказом -пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та пільговим квитком на проїзд від ст. Малин до ст. Коростень.
Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази і оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що винуватість підсудної знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і кваліфікує її дії:
- за ст. 358 ч. 1 КК України як підроблення посвідчення, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем,
- за ст. 358 ч. 4 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_1, суд враховує обставини скоєння нею злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу підсудної, яка характеризується за місцем проживання позитивно, осудила свій вчинок, має на утриманні дитину до 14 років, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
За таких обставин підсудній слід призначити покарання у виді штрафу.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Судові витрати слід покласти на засуджену.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст. 358 КК України -у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч.4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання засудженій шляхом поглинення менш суворого більш суворим призначити у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян (850 грн.).
Запобіжний захід щодо підсудної до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з під варти з зали суду.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 469 гривень, перерахувавши їх в ГУДКУ в Київській області код 25576445 р/р 31257272210703 МФО 821018 за експертні роботи НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ за проведення судово-технічної експертизи.
Речовий доказ - пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_1 та пільговий квиток №149437 -зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: В. В. Ярмоленко