Справа № 2-2084/12
10 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі : головуючого судді Волошина С.О.
при секретарі Кушнірюк Ю.Г.
з участю : позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та усуненні перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та усуненні перешкод у користуванні власністю шляхом вселення.
В позові посилається на те, що в листопаді 1996 року він разом зі своєю колишньою дружиною - ОСОБА_4, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно розпорядження Представництва Фонду державного майна України в Черні вецькій області, стали співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Після цього, в 1997 році позивач деякий час проживав з другою жінкою, а тепер проживає у своєї матері за адресою м. Чернівці вул. Федьковича, 72/1-а.
Після смерті матері позивача, яка померла 04.04.2012 р., в зазначену квартиру вселився його син - ОСОБА_5, який згідно договору дарування від 05.05.2003 р. є власником АДРЕСА_2.
У позивача з сином склались неприязні стосунки і син змушує його звільнити квартиру, оскільки у ОСОБА_1 є своя власність - квартира АДРЕСА_3.
Він бажає переселитись у належну йому на праві спільної сумісної власності з колишньою дружиною ОСОБА_2 квартиру, однак не може, оскільки ОСОБА_2 не впускає його, чим чинить перешкоди в користуванні власністю.
Просив визначити за ним, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, яка належить йому і ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності та усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення позивача у квартиру АДРЕСА_4, стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, а саме - просила відмовити в частині вселення позивача в спірну квартиру, оскільки вона не бажає проживати разом з позивачем і не заперечувала проти визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину АДРЕСА_5.
Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала викладене відповідачем.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 05.11.1996 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно розпорядження Представництва Фонду державного майна України в Черні вецькій області, стали співвласниками (спільна сумісна власність) квартири АДРЕСА_6, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с. 5).
В 1997 році позивач змінив місце проживання і на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру (а.с. 8).
27.07.2012 р., позивач ОСОБА_1 намагався вселитися в кватиру № 5 по проспекту Незалежності, 119 в м. Чернівці, однак колишня дружина ОСОБА_2 не впустила його в квартиру і тим самим створила перешкоди у здійсненні позивачем права користування своїм майном, що підтверджується копією постанови Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.07.2012 р. (а.с. 7).
Відповідно до ст. 368 ЦК України, «Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю».
Згідно ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. Вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином, судом встановлено, що кожному із співвласників спірної квартири, а саме : ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по 1/2 ідеальній частці квартири АДРЕСА_6.
Статтею 319 ЦК України визначено, що «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд».
Згідно ст. 321 ЦК України, «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».
У відповідності до ст. 391 ЦК України, «Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном».
З огляду на викладене, суд визнає встановленим факт перешкоджання ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування своїм майном, а саме квартирою № 5 по проспекту Незалежності, 119 в м. Чернівці.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_6.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_6.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_6.
Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_6.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 119 грн. судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 319, 321, 368, 369, 372, 391 ЦК України ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_6.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_6.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_6.
Усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_6.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 119 грн. судових витрат.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ : С.О. Волошин