Справа № 1-430
2012 рік
14 серпня 2012 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.
з участю прокурора - Вудвуда А.М.
з участю потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше судимого:
- вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 липня 2001 року за ст. 81 ч.3 КК України на строк три роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
- вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2002 року за ст.185 ч.3 КК України, на підставі ст.42 ч.3 КК України на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений постановою Ленінського районного суду м. Чернівці від 02 липня 2003 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів;
- вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 02 червня 2004 року за ст. 185 ч.3 КК України на строк три роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
- вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2006 року за ст. 122 ч.1 КК України на строк 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України на строк 2 роки 7 місяців позбавлення волі, звільнився 22 вересня 2008 року по відбуттю строку покарання,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння крадіжок чужого майна, в період незнятої і непогашеної судимості за ці злочини, повторно 11 травня 2012 року приблизно о 10 годині біля будинку № 87-Г по вулиці Червоноармійській м. Чернівців, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_1, продав йому за 9600 гривень автомобіль марки "ВАЗ-2105", державний номерний знак НОМЕР_1, який на праві приватної власності належав його співмешканці ОСОБА_4 і тимчасово перебував у його користуванні, не маючи відповідного права та не будучи уповноваженим на вчинення будь-яких дій відносно цього автомобіля власником ОСОБА_4, тим самим заволодів коштами потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 9600 грн., завдавши йому матеріальної шкоди на цю суму.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що з 07 травня 2011 року до травня 2012 року співмешкав з ОСОБА_4, проживали разом в її квартирі. Мати ОСОБА_4, працюючи за кордоном, передавала гроші, на які він за погодженням з ОСОБА_4 придбав автомобіль марки "ВАЗ-2105" білого кольору за генеральним дорученням, оформленим на нього та ОСОБА_4 Вони користувались цим автомобілем, потім, знявши його з обліку, у вересні 2011 року поставили його на облік на ім'я ОСОБА_4, якій було видане свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля і були видані нові номерні знаки СЕ 2184 АХ. На його ім'я був
оформлений договір страхування.
10 травня 2012 року у нього з ОСОБА_4 виникла сварка, після чого він зібрав свої речі і переїхав до матері на автомобілі, який дозволила взяти ОСОБА_4 Він був ображений на неї, тому вирішив продати її автомобіль, не маючи будь-якого дозволу на це. Після цього поїхав на ринок по вулиці Р.Шухевича м. Чернівців до ОСОБА_5, який займається продажем запчастин до автомобілів марки ВАЗ, і повідомив йому, що потрібен покупець на автомобіль. Через деякий час йому передзвонив ОСОБА_5 і сказав під'їхати на вулицю О.Кошового, № 30 м. Чернівців, де його зустрів потерпілий ОСОБА_1, якому сказав, що терміново хоче продати автомобіль, так як його дружина потрапила в ДТП. ОСОБА_1 погодився придбати автомобіль за 9600 грн., однак при ньому грошей не було, тому вони поїхали до будинку № 87-Г по вулиці Червоноармійській м. Чернівців, де проживає ОСОБА_1, там потерпілий передав йому гроші в сумі 9600 грн., а він в свою чергу передав йому автомобіль, технічний паспорт та страховку, при цьому сказав, що автомобіль належить його дружині. Це було 11 травня 2012 року приблизно о 10 годині. Після обіду в цей же день йому зателефонувала ОСОБА_4, якій він сказав, що ввечері поверне автомобіль, хоча його вже продав. Ввечері цього ж дня він виїхав в Росію, а 13 травня 2012 року зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що продав її автомобіль. В червні 2012 року він повернувся додому і ОСОБА_4 йому сказала, що забрала свій автомобіль. Визнає те, що він дійсно вчинив шахрайські дії щодо потерпілого, продавши йому автомобіль, який не мав права продавати. В даний час він відшкодував потерпілому завдану шкоду в сумі 8600 грн., залишилась невідшкодованою сума 1000 грн., яку він поверне найближчим часом. Щиро розкаюється в скоєному, запевнив суд, що більше злочинів вчиняти не буде. Просить не позбавляти його волі.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно повністю підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства, які він визнав об'єктивними і достовірними, їх не заперечує, а також показами потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, який показав, що 11 травня 2012 року вранці йому зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що якийсь чоловік терміново продає автомобіль марки ВАЗ-2105. Через невеликий проміжок часу на вулицю О.Кошового, № 30 під'їхав підсудний ОСОБА_2, він оглянув автомобіль і погодився придбати за 9600 грн. Оскільки у нього при собі грошей не було, вони відразу поїхали до нього додому на вулицю Червоноармійську, будинок № 87-Г м. Чернівців, він виніс гроші в сумі 9600 грн. і передав їх ОСОБА_2 біля будинку, а той передав йому автомобіль марки "ВАЗ-2105", державний номерний знак НОМЕР_1, технічний паспорт та страховий поліс. Коли він оглянув ці документи, то виявив, що власником автомобіля являється ОСОБА_4 На його запитання підсудний відповів, що ОСОБА_4 його дружина, через декілька днів він її привезе в м. Чернівці, так як сказав, що вона в іншому місті знаходиться в лікарні після ДТП, і вона оформить на нього доручення. Він з цим погодився і вони роз'їхались. Через три дні до нього прийшла ОСОБА_4, яка повідомила, що автомобіль належить їй, вона не давала дозволу ОСОБА_2 на його продаж, він це зробив без її відому і згоди, після чого забрала автомобіль. Тоді він зрозумів, що підсудний шляхом обману та зловживання його довірою шахрайським шляхом під приводом того, що йому терміново потрібні гроші на операцію дружини, заволодів його коштами в сумі 9600 грн. В даний час підсудний відшкодував йому завдану шкоду в сумі 8600 грн., невідшкодованою залишилась сума 1000 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь, частково підтримавши заявлений на досудовому слідстві цивільний позов в цій сумі.
Таким чином, всі зібрані по справі докази повністю підтверджують вину підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, і суд вважає, що його дії за цією статтею кваліфіковані правильно, оскільки він, будучи раніше неодноразово судимим за скоєння крадіжок чужого майна, в період незнятої і непогашеної судимості за ці злочини, 11 травня 2012 року приблизно о 10 годині, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_1, не маючи відповідних документів та не будучи уповноваженим ОСОБА_4 як власником автомобіля марки "ВАЗ-2105", державний номерний знак НОМЕР_1, продав його ОСОБА_1, отримавши шахрайським шляхом від потерпілого гроші в сумі 9600 грн., завдавши йому матеріальної шкоди на цю суму.
Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_1 в ході досудового слідства цивільний позов на суму 9600 грн., підтриманий ним в судовому засіданні частково в сумі 1000 грн., підлягає до задоволення, з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого належить стягнути цю суму 1000 грн. завданої його незаконними діями матеріальної шкоди, яка залишилась невідшкодованою, з чим він погодився, визнавши позов в цій сумі.
При обранні підсудному ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, що він згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості; наслідки, які наступили, що не є тяжкими; що він повністю визнав свою вину, своїми показами сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в скоєному, потерпілому ОСОБА_1 майже повністю добровільно відшкодував матеріальну шкоду, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, обставини скоєння злочину, а також особу винного, що він раніше був неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, позитивно характеризується за місцем проживання, його вік, сімейний стан, що у нього на утриманні знаходиться малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, його відношення до суспільно корисної праці, прохання потерпілого не призначати сувору міру покарання, і вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді обмеження волі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-325 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд. Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.
Цивільний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 в відшкодування спричиненої матеріальної шкоди суму 1000 (одну тисячу) гривень.
Речові докази по справі - автомобіль марки "ВАЗ-2105", державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання власнику ОСОБА_4, залишити їй за належністю.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК