Справа № 2-А- 185/12 рік
27 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Чебан В.М.,
при секретарі - Костащук І.І.
за участю представника
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_3 Григоривача про скасування постанови серії СЕ № 019835 від 17.05.2012 року по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_3 Григоривача про скасування постанови серії СЕ № 019835 від 17.05.2012 року по справі про адміністративне правопорушення.
Посилається на те, що 17.05.2012 року близько 08.05 год. він був зупинений інспектором ДАІ, який не назвав свого прізвища та не повідомивши про причину зупинки наказав йому сісти в службовий автомобіль. В даному автомобілі інспектор, вказав, що позивачем порушено Правила дорожнього руху, що він перевищив швидкість руху на 24 км/год. Відносно нього, була винесена постанова серія СЕ № 019835 від 17.05.2012 р. в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Згідно даної постанови: водій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, 17.05.2012 року в населеному пункті с.Мамаївці, Кіцманського району, Чернівецької області, керуючи автомобілем фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 перевищив швидкість на 24 км, рухався 84 км/год. Позивач вважає, що вказана постанова с незаконною та складена з порушеннями чинного законодавства.
В адміністративному позові позивач вказує, що 17.05.2012 біля 08.05 год. він на автомобілі НОМЕР_2 рухався в с.Мамаївці, Кіцманського району, Чернівецької області в напрямку м.Кіцмань. На відстані біля 80-100 м. після перетинання залізничного переїзду по вул.Кіцманській, с.Мамаївці, Кіцманського району, Чернівецької області, коли він рухався зі швидкістю біля 40 км/год за автомобілем Toyota Camry, він був зупинений працівниками ДПС, які в службовому автомобілі повідомили позивачу що він перевищив дозволену швидкість руху автомобіля і рухався зі швидкістю 84 км/год, що не відповідало дійсності. Позивач зазначає, що йому не було пред'явлено працівниками ДПС прилад та зафіксовані в ньому показники швидкості. Також інформація про цей прилад відсутня в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності. Будь якого приладу фіксування швидкості руху автомобіля ні в руках працівників ДПС, ні в їх автомобілі чи біля нього він не бачив і його, за твердженням позивача, йому не пред'являли.
Крім цього, позивач зазначає, що коли він сів в автомобіль інспекторів ДПС дана постанова вже була заповнена, а в неї тільки з поданих ним документів були вписані його дані. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, як вказує позивач, при ньому не складався, він його не бачив та не підписував. Копія протоколу про адміністративне правопорушення йому інспекторами ДПС не надавалась.
У відповідності до ст.ст. 10, 11, 13 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Інспектор не надав позивачу паспорт на вимірювальний прилад, не надав на його вимогу доказів повірки даного приладу, а на приладі взагалі були відсутні номер та клеймо державної повірки та опломбування, про що він зазначив в протоколі.
На підставі наведеного просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії СЕ № 019835 від 17.05.2012 року в справі про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, проте до початку судового засідання від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати дану справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 17 травня 2012 року інспектор Закропивний В.Г. приблизно о 08 год. 05 хв. спільно з інспектором ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_4 ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху в Кіцманському районі та відповідно до затвердженої дислокації несення служби здійснював контроль швидкісного режиму в с. Мамаївці, Кіцманського району. На вказаній ділянці дороги існує схема організації дорожнього руху з обмеженням відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах руху транспортних засобів із швидкістю не більше 60 км/год. У зазначений час, позивач керував автомобілем марки « Фольцваген поло»д.н.з. НОМЕР_3, зі швидкістю 84 км/год., чим порушив вимоги ст. 122 ч. 1 КУпАП. У відповідності до вимог п. 13.1 "Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України'", затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 №111 дане правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «ВІЗИР №711176». Після зупинки інспектором вказаного транспортного засобу згідно положень пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію" позивачу роз'яснено суть скоєного ним правопорушення, та у відповідності до вимог статей 254 - 256 КУпАП був складений протокол про адміністративне правопорушення серії CEI №156105 від 17.05.2012 року. Під час складання протоколу позивачу було запропоновано надати особисті пояснення та отримати копію протоколу, а також повідомлено, що справа буде розглянута на місці скоєння правопорушення. Позивач не заперечував проти скоєного ним правопорушення та ніяких клопотань не заявляв, про що свідчать його особисті підписи у протоколі. У подальшому, згідно положень статей 222 та 276 КУпАП інспектором прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення. За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача інспектором ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_5 згідно положень статей 283 - 285 КУпАП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії CEI №019835, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Винесену постанову було негайно на місці розгляду справи оголошено правопорушнику (позивачу). Позивач отримав копію постанови, про що свідчить особистий підпис.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що постановою серії СЕ1 № 019835 від 17.05.2012 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. (а.с.19).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач ніяких клопотань не заявляв, про що свідчать його особисті підписи у протоколі про адміністративне правопорушення серії СЕ1 № 156105 (а.с.20).
У подальшому, згідно положень статей 222 та 276 КУпАП інспектором було прийнято рішення про розгляд вказаного адміністративного протоколу на місці вчинення правопорушення. Так, відповідно до статті 276 КУпАП та Розділу 2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом №77 МВС України 26.02.2009 р. справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно пункту 2.3 даної інструкції розглядати від імені органів ДАІ МВС України справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення передбачені частиною першою ст. 122 мають право працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання.
Статтею 122 ч. 1 КУпАП передбачено, що перевищення швидкості руху більш як 20 кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 340 гривень).
Згідно з вимогами чинного законодавства, доказами в справах про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача інспектором ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_5 згідно положень статей 283 - 285 КУпАП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії CEI №019835, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
При цьому, позивач не оскаржував винесену інспектором постанову в порядку статті 288 КУпАП у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), тобто до керівництва його підрозділу ДАІ МВС.
Із зазначеної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач 17.05.2012 року, керував автомобілем НОМЕР_4, зі швидкістю 84 км/год., чим порушив вимоги ст. 122 ч. 1 КУпАП, а саме перевищення встановленої швидкості руху на 24 кілометрів за годину( а.с.19).
Судом встановлено, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому, швидкість руху автомобіля позивача вимірювалась приладом «Візір»№ 0711176, дана обставина підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2012 року серії СЕ1 3 156105. (а.с.20).
Твердження позивача, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно нього при ньому не складався, його він не бачив та не підписував, спростовується його ж твердженням, яке зазначено далі в адміністративному позові, а саме, що на приладі, яким вимірювалася швидкість руху його автомобіля були відсутні номер та клеймо державної повірки та опломбування, про що він зазначив в протоколі, а також підтверджується фактом наявності підпису позивача в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пояснення позивача викладені в позові, є суперечливими. Так, спочатку позивач вказує, що будь-якого приладу фіксування швидкості руху автомобіля ні в руках працівників ДПС, ні в їх автомобілі чи біля нього він не бачив і інспектор його йому не пред'являв, однак далі в позові стверджує, що на вимірювальному приладі були відсутні номер та клеймо державної повірки та опломбування.
Посилання позивача на те, що вимірювання швидкості руху приладом «ВІЗИР»є незаконним, оскільки він не має функцій фото і кінозйомки, відеозапису, і ним неможливо встановити до якого транспортного засобу відноситься зафіксована швидкість руху, на думку суду, є необґрунтованим, оскільки згідно свідоцтва від № 22-2/2023553, яке видано державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів; вимірювач швидкості радіолокаційний «ВІЗИР»№ 0711176» входить до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України в 01.03.2010 року №33 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30.03.2010 року за №262/17557, чинне до 28 грудня 2012 року . (а.с.18).
На підставі зазначеного, суд вважає, що оскаржуване рішення винесена інспектором ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області, обґрунтоване та відповідає вимогам чинного законодавства, а посилання позивача на безпідставність та незаконність винесеної інспектором ВДАІ постанови не підтверджуються належними доказами. Пояснення позивача є суперечливими та на думку суду, надуманими, з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а адміністративний позов ОСОБА_2 є безпідставним, і в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 71, 86, 100, 159-162 КАС України, ст.ст. 122 ч.1, 247, 254, 255, 256, 268, 285, 289 КпАП України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора ДПС 5-го взводу роти ДПС УДАІ УМВС України у Чернівецькій області ОСОБА_3 Григоривача про скасування постанови серії СЕ № 019835 від 17.05.2012 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.