Справа № 2-1231/12 р.
18 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Чебан В.М.
при секретарі Костащук І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Просяний» про звернення стягнення,
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом про звернення стягнення до відповідача ОСОБА_1, Приватного підприємства «Просяний» посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № Е/V082481 від 24.03.2008 року ОСОБА_1 - 31.03.2008 року отримав кредит у розмірі 32 250 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2012 року.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, починаючи з 22.02.2011 року.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.01.2012 року має заборгованість -18 230,93 Євро, що складається з наступного: 15 713,24 Євро - заборгованість за кредитом, 2 280,89 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 236,80 Євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк» і ПП «Просяний» 03.03.2010 року уклали договір застави рухомого майна № E/V 082481. Згідно з договором застави ПП «Просяний» надав в заставу: автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний».
Відносини застави регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про заставу" та договором застави, укладеним із ПП «Просяний». Але враховуючи те, що, відповідно до ст. 17 Закону України «Про заставу», банком 18.03.2010 р. зареєстровано обтяження (заборона відчуження) заставного автомобіля ПП «Просяний», то врегулювання відносин зареєстрованої застави здійснюється також за допомогою Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який згідно із ст.1 визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виконання, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до ст. 21 вказаного вище закону до забезпечувальних обтяжень належить і застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Пунктом 2 прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України Про заставу застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
У зв'язку із невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором, їм 19.09.2011 р. та 21.09.2011р. банком відправлені письмові повідомлення з вимогою у 30-ти денний строк погасити прострочену заборгованість або, відповідно до договору, передати у заклад банку заставні автомобілі. У встановлений строк, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, прострочена заборгованість не погашена, а вимога банку не виконана. Згідно до ч. 1 ст. 589 та ч. 2. ст. 590 Цивільного кодексу України, а також ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлює обов'язок обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що було зроблено банком 18.08.2011р. та підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вказані вище обставини свідчать про те, що банк набув право звернення стягнення на автомобілі, що передані у заставу для забезпечення виконання умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Але п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та договором застави передбачена можливість звернення стягнення за рішенням суду шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, а саме: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням
зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.
В ч. 3 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, якщо інше не передбачено рішенням суду. Наведене вище, свідчить про те, що законодавець для зареєстрованих обтяжень, якою є передача в заставу автомобіля ПП «Просяний», не обмежив, а навпаки передбачив можливість заставодержателю (обтяжувачу) провадити звернення стягнення із вибором на власний розсуд шляхів реалізації предмету застави, який вказується у рішенні суду.
Таким чином, відповідно до статей 590 та 591 Цивільного кодексу України, та 21 Закону України «Про заставу», 25 та 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також відповідно до договору застави, банком було обрано застосування процедури звернення шляхом продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі, ч. 5 ст. 30 вказаного вище закону передбачено, що договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.
Згідно до п. 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ № 1388 від 07.09.98 р., для відчуження транспортний засіб підлягає попередньому зняттю з реєстраційного обліку. Відповідно до п. 40 даного Порядку, зняття з обліку транспортних засобів проводиться на підставі: заяви власника; виконавчого напису нотаріуса; рішення суду.
На основі викладеного, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором договору № Е/V082481 від 24.03.2008 року в сумі 18230,93 Євро, що за курсом 10.50 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/33 від 27.01.2012 року складає 191469,63 грн. звернути стягнення на предмет застави -автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний»шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені ПП «Просяний»договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх необхідних повноважень, необхідних для здійснення продажу, передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у відповідачів наступні транспортні засоби: автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний», та стягнути з відповідачі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак до його початку надав суду письмову заяву, згідно якої вимоги позову підтримують в повному обсязі, просять позовні вимоги задовольнити повністю, також простять стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 1914,70 грн. Крім того просили розглядати справу за відсутності їх представника та не заперечували щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання подав заву про розгляд даної справи в його відсутність, позовні вимоги визнає.
Представник відповідача ПП «Просяний» в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був відповідно до діючого законодавства належним чином повідомлений про день та час слухання справи в суді.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № Е/V082481 від 24.3.2008 року ОСОБА_1 - 31.03.2008 року отримав кредит у розмірі 32 250 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2012 року. (а.с. 8-10).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач свої зобов'язання виконав, передав ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 250 Євро, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.15).
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.01.2012 року має заборгованість у сумі - 18 230,93 Євро, що складається з наступного: 15 713,24 Євро - заборгованість за кредитом, 2 280,89 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом, 236,80 Євро -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6-7).
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк» і ПП «Просяний» 03.03.2010 року уклали договір застави рухомого майна № E/V 082481. Згідно з договором застави ПП «Просяний» надав в заставу: автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний». (а.с.12-14).
У зв'язку із невиконанням відповідачами взятих не себе зобов'язань за договором, їм 19.09.2011 р. та 21.09.2011р. банком були відправлені письмові повідомлення з вимогою у 30-ти денний строк погасити прострочену заборгованість або, відповідно до договору, передати у заклад банку заставні автомобілі. (а.с.17-20).
У встановлений строк, в порушення вимог закону та умов договору, прострочена заборгованість не погашена, а вимога банку не виконана. Згідно до ч. 1 ст. 589 та ч. 2. ст. 590 Цивільного кодексу України, а також ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк.
Ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлює обов'язок обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що було зроблено банком 18.08.2011р. та підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. (а.с.21).
Вказані вище обставини свідчать про те, що банк набув право звернення стягнення на автомобілі, що передані у заставу для забезпечення виконання умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Але п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та договором застави передбачена можливість звернення стягнення за рішенням суду шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, а саме: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням
зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.
В ч. 3 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, якщо інше не передбачено рішенням суду.
Таким чином, відповідно до статей 590 та 591 Цивільного кодексу України, та 21 Закону України «Про заставу», 25 та 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також відповідно до договору застави, банком було обрано застосування процедури звернення шляхом продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язаннях шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі, ч. 5 ст. 30 вказаного вище закону передбачено, що договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідачів передати предмети застави в заклад заставодержателя (ПриватБанку), тому вимога позивача стосовно зобов'язання відповідачів виконати зобов'язання в натурі, є законною і обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Аналогічна умова міститься в договорі застави.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави в із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покунцем.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Згідно до п. 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ № 1388 від 07.09.98 р., для відчуження транспортний засіб підлягає попередньому зняттю з реєстраційного обліку.
Відповідно до п. 40 Порядку, зняття з обліку транспортних засобів проводиться на підставі: заяви власника; виконавчого напису нотаріуса; рішення суду.
Таким чином, враховуючи зазначені вище вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1914,70 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 526, 527,530, 541-543, 553, 554, 559, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,статтями 19, 20 Закону України «Про заставу», статтям 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 4, 5, 313, 137, 138, 144, , 149, 152 ЦПК України, суд,
Винести заочне рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_1, Приватного підприємства « Просяний» про звернення стягнення - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний», шляхом продажу вказаних автомобілів ОСОБА_2 акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені ПП «Просяний»договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАЇ України.
Передати в заклад Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у відповідачів наступні транспортні засоби: автомобіль марки MersedesBenz 1843, рік випуску: 1997, тип ТЗ: вантажний сідловий тягач, № кузова/шасі: WDB9540331K276350, реєстраційний номер: СЕ5512АР, що належить на праві власності ПП «Просяний»; автомобіль марки SOR модель IBERICA, рік випуску: 1998, тип ТЗ: напівпричіп рефрижиратор, № кузова/шасі: VVCS0RXBAS4W00120, реєстраційний номер: СЕ9707ХХ, що належить на праві власності ПП «Просяний».
Стягнути з ОСОБА_1, Приватного підприємства «Просяний» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», судовий збір в сумі 1914 (одну тисячу дев'ятсот чотирнадцять ) гривень 70 (сімдесят) копійки, а саме по 957 ( дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 35 ( тридцять п'ять) копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.