Справа № 2-498/12.
16 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Яреми Л.В.
при секретарі - Скрипій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -
Позивач ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення.
Посилався на те, що 24 травня 2007 року між ним та відповідачем було укладено строковий кредитний договір № CVЕ0АЕ00000050, згідно умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 9059,89 доларів США на термін до 23 травня 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік.
В забезпечення зобов'язань за даним договором кредиту 24 травня 2007 року було укладено договір застави рухомого майна № CVЕ0АЕ00000050 з відповідачем, згідно умов якого відповідачем надано в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1.
Однак відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не сплачує отриманий кредит та відсотки за користування ним, у зв'язку із чим станом на 10 січня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить суму в розмірі 7170,82 доларів США, що складається із: заборгованості по кредиту в сумі 4464,39 доларів США, заборгованості по прострочених відсотках в сумі 1683,72 доларів США, заборгованості по комісії в сумі 185,82 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 836,89 доларів США.
Просить передати в заклад позивачу шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно за договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року, а саме: автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року в розмірі 7170,82 долари США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/5 від 06 січня 2012 року становить суму в розмірі 57293 грн. 42 коп. звернути стягнення на даний предмет застави, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 572 грн. 93 коп.
Представник позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 24 травня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено строковий кредитний договір № CVЕ0АЕ00000050 (а.с.7-9), згідно умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 9059,89 доларів США на термін до 23 травня 2012 року. Згідно п. 7.1 кредитного договору позичальник щомісячно у період сплати повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 159,02 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками та комісійними платежами. Відповідно до п. 4.1 даного договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого кредитним договором, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки.
В забезпечення зобов'язань за даним договором кредиту 24 травня 2007 року з відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна № CVЕ0АЕ00000050 (а.с.11-13), згідно умов якого відповідачем надано в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1. Згідно п. 15.7.2 даного договору у разі порушення заставодавцем зобов'язань за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту, відсотків , винагороди, а в разі невиконання -звернути стягнення на предмет застави.
Вимога №7116 від 09 листопада 2011 року (а.с.16), надіслана відповідачу щодо виконання кредитного договору, яка отримана ним 11 листопада 2011 року (а.с.17), залишена без задоволення.
У зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 10 січня 2012 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить суму в розмірі 7170,82 доларів США, що складається із: заборгованості по кредиту в сумі 4464,39 доларів США, заборгованості по прострочених відсотках в сумі 1683,72 доларів США, заборгованості по комісії в сумі 185,82 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань в сумі 836,89 доларів США (а.с.5-6).
Відповідно до п.24 договору застави рухомого майна № CVЕ0АЕ00000050 від 24.05.2007 року звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів:
- шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором;
- шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.
Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 2 Закону України «Про заставу»визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.
Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Інше передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.
Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд.
Враховуючи наведені норми закону та виходячи з того, що пунктом 17.10 договору застави рухомого майна № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року сторонами погоджено, що у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов'язань за кредитним договором, останній зобов'язується передати в заклад заставодержателю предмет застави, вимоги позивача про передачу в заклад шляхом вилучення у відповідача належного йому на праві власності автомобіля, що є предметом застави, ґрунтуються на законі та договорі і є такими, що підлягають задоволенню.
Вимога ПАТ КБ «Приватбанк»про надання повноважень на зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України для здійснення його продажу підлягає задоволенню з огляду на особливості реалізації транспортних засобів, які встановлені п.п. 40, 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів , мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року.
Таким чином, суд вважає, що належить передати в заклад позивачу шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно за договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року, а саме: автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року в розмірі 7170,82 долари США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/5 від 06 січня 2012 року становить суму в розмірі 57293 грн. 42 коп. звернути стягнення на даний предмет, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 572 грн. 93 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 572-576, 590, 610, 611, 612, 625, 1047-1050, 1054, 1055, ЦК України, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», Закону України «Про заставу», п.п. 40, 42 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів , мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” задовольнити.
Передати в заклад публічному акціонерному товариству комерційному банку “ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно за договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року, а саме: автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVЕ0АЕ00000050 від 24 травня 2007 року в розмірі 7170,82 долари США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/5 від 06 січня 2012 року становить суму в розмірі 57293 гривень 42 копійки звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки «Renault», модель CLIO, 2002 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, № кузова/шасі: VF1LB03С527253589, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” понесений судовий збір в сумі 572 гривні 93 копійки на рахунок № 64993919400001 публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», МФО № 305299, ЄДРПОУ № 14360570.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
СУДДЯ Л.В. ЯРЕМА