Справа №1-238/12 р.
18 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці
у складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Костащук І.І.
за участю прокурора Шевчук С.І.
за участю захисника ОСОБА_1
за участю законного представника підсудного ОСОБА_2
за участю представника Служби у справах дітей ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше судимого: вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29.12.2010 року за ст.ст.185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч. 1 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, 25.08.2011 року звільненого від відбування покарання внаслідок акту амністії за постановою Бережанського райсуду Тернопільської області , -
у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України; -
Неповнолітній підсудний ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи раніше судимим, 10 лютого 2012 року приблизно о 20 годині, знаходячись в дворі будинку №8, що по вул. Стасюка, м. Чернівці, переслідуючи злочинний умисел особистого збагачення, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих спонукань, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке виразилося у словесній погрозі такого застосування та в подальшому застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося в нанесенні одного удару кулаком руки в обличчя неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, чим останньому заподіяв фізичного болю, відкрито викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Нокіа С-5»вартістю 1800 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «МТС»№ НОМЕР_1 вартістю 10 гривень, із картою пам'яті ємкістю 2 ГБ, вартістю 70 грн., на рахунку грошей не було, який належав ОСОБА_6, чим своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1880 грн. Після цього з місця вчинення злочину зник.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому звинуваченні визнав повністю і надав показання про те, що 10.02.2012 року йому зателефонував ОСОБА_8, та повідомив, що в нього виник конфлікт зі знайомим, та запропонував йому підійти розібратися. ОСОБА_4 пішов до спортивної школи де перебував ОСОБА_8, по дорозі він зустрівся з ще одним знайомим ОСОБА_9, якому по його словах теж зателефонував ОСОБА_8 і вони разом пішли до спортивної школи ОСОБА_10, що знаходиться по вул. Стасюка в м. Чернівці. Підійшовши до спортшколи ОСОБА_4 та ОСОБА_9 зачекали поки до них вийде ОСОБА_8 Коли ОСОБА_8 вийшов то повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_9, що його побив знайомий ОСОБА_5, вони всі разом вирішили зачекати поки з спорт школи вийде ОСОБА_5 Через деякий час ОСОБА_5 вийшов і вони почали з ним розмовляти. ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що в нього з ОСОБА_5 виник конфлікт, після чого ОСОБА_4 запропонував потерпілому відійти в сторону і порозмовляти один на один, вони відійшли далі по вул. Стасюка, м. Чернівці в сторону будинку № 8. ОСОБА_4 вдарив потерпілого кулаком в обличчя та повідомив потерпілого, що це за ОСОБА_8 Потім ОСОБА_4 попросив ОСОБА_5 показати мобільний телефон, що він і зробив. Тоді ОСОБА_4 запропонував потерпілому віддати йому телефон, а мамі сказати, що він його загубив, на що останній погодився. При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що забрав мобільний телефон за те, щоб ОСОБА_5 розрахувався з ним за образи нанесені ОСОБА_8 Коли потерпілий віддав ОСОБА_4 телефон, то останній зламав сім картку , що була в ньому. Також ОСОБА_4 зазначив в судовому засіданні, що коли його викликали в міліцію, то він віддав телефон, який забрав в ОСОБА_5, також повідомив, що між ним та потерпілим немає ніяких боргових відносин.
Крім визнання своєї вини неповнолітнім підсудним ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема -показаннями потерпілих та письмовими матеріалами справи.
Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні, надав показання про те, що 10.02.2012 року перебуваючи в роздягалці спортивної школи його почав ображати ОСОБА_8, у відповідь на його образи потерпілий вдарив його. Після цього ОСОБА_8 зателефонував комусь, попросивши підійти до спортшколи і повідомив потерпілого, що він покликав ОСОБА_4, який підійде до спортшколи та буди з ОСОБА_5 розбиратися. Після тренування потерпілий разом з ОСОБА_10 вийшли з спортивної школи та побачили, що біля воріт чекає ОСОБА_8 та ще двоє незнайомих йому хлопців. Один з них був підсудний ОСОБА_4, який запитав потерпілого чому він ображав ОСОБА_8, на що він відповів що вони самі розберуться. Після цього ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 відійти в сторону і порозмовляти на одинці. Після цього вони відійшли приблизно на 10 метрів, де ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 кулаком в обличчя. Потім вони пішли пройтись, під час чого ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 показати свій мобільний телефон та сказав, що якщо потерпілий хоче вирішити цей конфлікт, то він повинен віддати йому мобільний телефон. ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що він пропонував віддати ОСОБА_4 гроші, але той зазначив, що потерпілий «попав не на одну сотню». Після чого потерпілий витягнув з кишені телефон і віддав його ОСОБА_4 , при цьому він хотів забрати сім картку, але останній не дав йому це зробити, забравши дану картку. Після цього ОСОБА_4 пригрозив, що якщо ОСОБА_5 комусь розкаже про даний випадок, то в нього будуть проблеми. Тому потерпілий злякавшись , що його поб'ють, про даний випадок дома нічого не сказав. При цьому зазначивши, що віддав телефон добровільно, але він боявся, якщо не віддасть то його поб'ють. Претензій матеріального чи морального характеру до підсудного немає. Телефон йому в міліції повернув сам підсудній.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання про те, що в нього є внук ОСОБА_5 13.02.2012 року приблизно о 16 год. він прийшов додому переляканий, також вказав що вони з донькою телефонували йому перед цим та він не брав трубки. Пізніше він зізнався, що в нього вчора виник конфлікт з ОСОБА_4, в ході якого останній вдарив його в обличчя та забрав телефон. Пізніше даний телефон повернули в міліції. Претензій до підсудного він не має.
Крім наведеного, вина підсудного в судовому засіданні підтверджується і рядом письмових доказів по справі.
Так згідно протоколу усної заяви про злочин від 13.02.2012 року ОСОБА_6 зазначив, що 10.02.2012 року, приблизна о 20 год. у дворі будинку № 8 по вул. Стасюка, невідома особа погрожуючи фізичною розправою відкрито заволоділа мобільним телефоном марки «Нокіа С-5» з сім картою МТС -НОМЕР_1 , та картою пом'яті на 2 ГБ, який належав його внукові ОСОБА_5, завдавши останньому фізичного болю, вдаривши кулаком в обличчя. ( а.с. 6).
Відповідно акту добровільної видачі від 14.02.2012 року, ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокіа С-5» ( а.с. 13).
Відповідно до протоколу явки з повинною від 14.02.2012 року, написаного власноручно громадянином ОСОБА_4, останній підтвердив те, що в нього виник конфлікт з ОСОБА_5, в ході якого він вдарив його в обличчя. Після цього він запропонував ОСОБА_5 віддати мобільний телефон поки він не віддасть гроші, на що останній погодився і ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_5 мобільний телефон. (а.с.14).
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 21.02.2012 року з участю потерпілого, останній відтворив всі обставини і події, які мали місце 10.02.2012 року. (а.с. 28-29).
Таким чином, з урахуванням сукупності зібраних по справі доказів та показів підсудного і потерпілих, суд прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за ст.186 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив -відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Відповідно до ст.65 КК України, суд при призначенні підсудному покарання, враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, який згідно із ст. 12 ч.4 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також враховує дані про особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно вимог ст. 66 КК України та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину -суд, визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім, а також добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно вимог ст. 67 КК України, судом не виявлено.
А також, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує той факт, що потерпілі не мають до підсудного ОСОБА_4А будь-яких претензій матеріального чи морального характеру.
Таким чином, враховуючи, що підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, потерпілі не мають до нього будь-яких претензій матеріального чи морального характеру, а також той факт, що підсудний вчинив злочин в неповнолітньому віці, суд вважає, що до підсудного доцільно застосовувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст.186 ч.2 КК України.
Разом з тим, враховуючи той факт, що підсудний є особою раніше судимою за вчинення корисного злочину, суд вважає, що підстав для застосування до нього вимог ст.ст. 75, 76, 104 КК України -немає.
В поряду ст. 81 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа-С-5», який згідно постанови слідчого про прилучення речових доказів до матеріалів кримінальної справи від 21.02.2012 року, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.с.34-35) -підлягає залишенню за належністю потерпілому ОСОБА_6
На підставі наведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за даною статтею з застосуванням вимог ст.69 КК України у вигляді 3-х років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -утримання під вартою.
Строк покарання рахувати з моменту затримання -з 27.02.2012 р.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокіа-С-5», який згідно постанови слідчого про прилучення речових доказів до матеріалів кримінальної справи від 21.02.2012 року, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.с.34-35) - підлягає залишенню за належністю потерпілому ОСОБА_6
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - з моменту вручення копії вироку.
Суддя:
Справа №1-238/12 р.