Справа: № 2а-6520/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Денісов А.О.
Іменем України
"24" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів Гром Л.М.
Міщука М.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_3 до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2012 року позов задоволений повністю. Суд визнав протиправним та скасував рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 03.02.2012 року № 318/А/17-112 про відмову у видачі ОСОБА_3 свідоцтва платника єдиного податку за КВЕД 52.48.2 та зобов'язав ДПІ видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку за КВЕД 52.48.2.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
23.01.2012 року ОСОБА_3 звернувся до ДПІ із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, зазначивши у п.10 «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005», зокрема, такий вид діяльності як роздрібна торгівля ювелірними виробами (52.48.2.)
Листом від 03.02.2012 року № 318/А/17-112 ДПІ повідомила ОСОБА_3, що відповідно до пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ відсутні законні підстави для видачі свідоцтва платника єдиного податку, оскільки в заяві зазначений вид діяльності, який не може здійснюватись суб'єктами господарювання -платниками єдиного податку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що КВЕД ДК 009:2005 розділяє такі види діяльності, як виробництво дорогоцінних металів (дорогоцінного каміння) та виробництво ювелірних виробів і, як наслідок, розділяє поняття дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та ювелірних виробів з нього.
Вказаний висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють дані правовідносини.
Відповідно до ст.291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. При цьому п.4 ч.5 ст.291 ПКУ встановлює, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Згідно ст.1 ЗУ «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо); дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах); дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді.
Відповідно до ч.2 ст.4 вказаного Закону всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність, що не є аналогом та сумісним з веденням книги обліку доходів платниками єдиного податку, тобто ведення спрощеного обліку результатів діяльності.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що торгівля ювелірними виробами із дорогоцінних металів відноситься до торгівлі дорогоцінними металами, а значить підпадає під обмеження, встановлені п.1 ч.5 ст.291 ПКУ, а тому відповідач з передбачених законом підстав відмовив у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування.
З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАСУ, суд
Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2012 року скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя Денісов А.О.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.