Головуючий у 1-й інстанції: Маринич В.К.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"10" квітня 2012 р. Справа № 2-а-486/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Охрімчук І.Г.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від "14" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 14 червня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_4 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.11.2010 року по 31.12.2010 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області провести нарахування та виплатиту ОСОБА_4 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 10.11.2010 року по 31.12.2010 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області просить постанову суду скасувати. Вказує, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду не входять до його складу.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування коштів проводилось у розмірах, встановлених пунктом 8 постанови КМ України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що права позивача порушені та підлягають відновленню.
Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необґрунтованими.
Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення.
Рішення суду першої інстанції постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197,198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Костопільського районного суду Рівненської області від "14" червня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області вул.Грушевського,34а,м.Костопіль,Рівненська область,35000