Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк М.В.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"10" квітня 2012 р. Справа № 2-а-3007/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Охрімчук І.Г.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "05" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 05.05.2011 року визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо нарахування в неповному обсязі з 04.10.2010 року по 05.05.2011 року ОСОБА_4 щомісячної компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 04.10.2010 року по 05.05.2011 року з урахуванням виплаченої суми.
В апеляційній скарзі УПСЗН посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення - яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позивач є особою, що постійно проживає на території гарантованого добровільного відселення та є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, отримує допомогу, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 836.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати у зоні гарантованого добровільного відселення.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати, як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені Управлінням праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "05" травня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 с. Сновидовичі,Рокитнівський район, Рівненська область,34250
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації вул. Кірова, 10,смт.Рокитне,Рівненська область,34200