Справа № 22ц-0590/2015/2012 р. Головуючий в 1 інстанції Заставенко М.О.
Категорія 30 Доповідач Азевич В.Б.
1 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Зінов'євої А.Г.,
суддів: Ларіної Н.О., Азевича В.Б.,
при секретарі Якубовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2011 року, -
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
На дане рішення позивачка подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що рішення суду є незаконним. Просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки діями відповідачів, які позбавили її можливості користуватися комунальними послугами, їй завдана матеріальна і моральна шкода.
На її думку, вона би могла заробити пристойну пенсію та придбати собі квартиру, але внаслідок незаконних дій відповідачів отримує мінімальну пенсію.
Позивачка підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідачка ОСОБА_3 просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Районний суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, встановленні факти, наданні сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власницею кімнати в квартирі спільного заселення АДРЕСА_1, загальною площею 28 кв. м, в тому числі жилою - 15,5 кв. м.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21.05.1999 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зобов'язані усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 жилим приміщенням у вказаній квартирі, відновити віконний отвір на лоджію, закласти самовільно обладнаний дверний отвір на лоджію із спальної кімнати та прибрати будівельне сміття.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано жодних доказів завдання їй діями відповідачів матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з даними висновками суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила суд зобов'язати усунути перешкоди у користуванні спірним житлом з боку відповідачів, які встановили особисто для себе прилади обліку газу, води та електроенергії, чим позбавляють її можливості користуватися вказаними комунальними послугами, та відшкодувати з цих підстав моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Потім вона доповнила позов вимогою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 150 000 грн. - сума яка необхідна їй для придбання нової квартири. (а. с. 32)
В судовому засідання від 09.12.2011 року вона подала заяву про відмову від вимог про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні квартирою, а суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі в цій частині. (а. с. 36, 40)
Як встановлено частинами 1 та 2 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому підлягає доведенню факт завдання матеріальної шкоди, наявність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між такими діями та настанням майнової шкоди.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 статі 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи позивачки щодо завдання їй матеріальної та моральної шкоди ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.
З огляду на викладене, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачка не довела своїх позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що при встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 9 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: