Справа 22ц/0590/9766/12 Головуючий у 1 інстанції Морозова І.В.
Категорія 27 Доповідач Ларіна Н.О.
04 жовтня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Азевича В.Б.,
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.,
при секретарі Якбовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2010 року по цивільній справі за позовною заявою відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
20 липня 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рахунок майна за іпотечним договором, зазначивши в позові, що 02 червня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 2203/1200, та відповідач отримав кредит в сумі 913 000 грн. на споживчі цілі, строком до 01.06.2018 року з обов'язковими умовами уплати процентів та основного боргу щомісячно та забезпечений Договором про іпотеку № 2203/1200 від 02.06.2008 року. За договором Іпотеки предметами іпотеки є нерухоме майно: квартира та вбудоване в будинок нежитлове приміщення, загальною площею 48,9 кв. м.
Відповідно до п. 6.1. Іпотечного договору позивач набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у разі настання строку платежу, якщо обов'язок не виконаний, при цьому відповідач зобов'язаний за п. 3.3.1. своєчасно проводити погашення процентів за користування Кредитом. В позові також зазначено, що станом на 17.07.2009 року сума простроченої заборгованості за користування кредитом складає 212 861, 39 грн. (пеня - 23 636, 04 грн., проценти - 189 225, 35 грн.), відповідач ухиляється від сплати заборгованості, тому на підставі Договору позивач має право дострокової вимоги повернення кредитних коштів з відсотками на фактичний залишок заборгованості.
В позові ВАТ «Державний ощадний банк України» зазначає що при утворенні заборгованості позивач має право вимоги повернення кредиту з нарахуваннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до п.п. 3.2.2., 3.3.2. Договору № 2203/1200, та п. п. 6.1, 6.2 Іпотечного Договору № 2203/1200 від 02.06.2008 року.
Повторним заочним рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010 року позовні вимоги задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по договору відновлюваної кредитної лінії № 2203\1200 від 02.06.2008 року в сумі 1 134 065 грн. і звернуто стягнення на нерухоме майно : квартиру, яка складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 66, 53 кв.м., в тому числі житловою 47, 1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а також вбудоване в будинок нежиле приміщення загальною площею 48,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 шляхом купівлі - продажу вказаного предмета іпотеки відповідачем шляхом укладення договору продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2011 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення на підставі ч. 3 ст. 232 ЦПК України.
Ухвалою судді апеляційного суду Донецької області від 06 грудня 2011 року апеляційну скаргу від 30.08.2011 року ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2010 року повернуто заявникові.
В апеляційній скарзі від 01.08.2012 року відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру № 42, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що при укладанні договору іпотеки відповідач звертався до органу опіки та піклування та отримав належний дозвіл на укладання договору, оскільки у матері дитини наявне на праві власності інше житло, але ж на момент звернення до суду позивача третя особа - ОСОБА_2 (колишня дружина відповідача) 25 жовтня 2008 року подарувала зазначене інше житло ОСОБА_4, тому дитина не забезпечена житлом, суд не притягнув для участі представника органу опіки та не з'ясував питання забезпечення житлом дитини.
Відповідач зазначає, що предметом іпотеки також зазначене нежиле приміщення, але ж судом не звернено стягнення на це приміщення лише на квартиру, в якої прописана та проживає дитина.
В апеляційний скарзі зазначено, що позивач не надав повноважень на звернення до суду з зазначеним позовом; суду не надано даних про підтвердження дати та суми наданих грошових коштів за Договором, в наданому розрахунку заборгованості та графіці погашення ці суми та дати суперечливі, тому не можливо вирахувати суму отриманих коштів та наявної заборгованості; позивач не попередив відповідача про порушення виплат та можливе звернення стягнення на предмет іпотеки; не надано документів, які б підтверджували повноваження відділення та кредитного комітету, незрозумілих відповідачу підстав позивачем зазначений розмір пені за Договором 0, 06 % а у розрахунках 24 %.
Відповідач, в судовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду в частині звернення стягнення на житлове приміщення квартиру № 42 касувати.
Третя особа, належним чином повідомлена про дату час та місце слухання справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, тому суд на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без її участі.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 2203/1200 за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 913 000 грн. з терміном остаточного повернення кредитних коштів до 01.06.2012 року. Відповідно до п.1.1. Договору позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом і розмірі 20,5% річних, п.п. 1.5.1.3.пункту 5.1. передбачено, що нараховані проценти повинно бути сплачені позивальником не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі першого траншу, п.п. 3.2.2. передбачено, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та або проценти банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за договором, та стягнути заборгованість за договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
02.05.2008 року з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Договором відновлюваної кредитної лінії № 2203/1200 від 02.06.2008 року між сторонами був укладений іпотечний договір № 2203/1200, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є квартиру, яка складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 66,53 кв. м, в тому числі житловою 47.1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 а також вбудоване в будинок нежиле приміщення, загальною площею 48,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до п. 1.4. іпотечного договору вартість квартири становить 801 183 грн., вбудованого в будинок нежилого приміщення -504 385 грн.
За даними особового рахунку залишок заборгованості за кредитом станом на 17.07.2009 року складає: 1 134 065 грн. 88 коп., в тому числі: пеня - 23 636 грн. 04 коп., проценти - 197 429 грн. 84 коп., основний борг - 913 000 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право одержання від позичальника процентів від суми позики,у розмірах і порядку встановлених договором, згідно ст. 1046 ЦК України.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання по виконанню кредитного договору. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 4.2. іпотечного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини іпотеко держатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному договором.
Пунктом 4.3. іпотечного Договору передбачено, що іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотеко держателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, в тому числі: а) основну суму кредиту;б) проценти за користування кредитом; в) комісійну винагороду, визначену договором відновлювальної кредитної лінії; г) нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії; д) витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацію; е) спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір відновлюваної кредитної лінії, який належним чином не виконується відповідачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 134 065, 88 грн., тому у відповідності до ст. 33, 39 закону України «Про іпотеку» стягнуто суму заборгованості, судові витрати і звернено стягнення на нерухоме майно яке є предметом іпотеки шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем шляхом укладання договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем.
У порядку ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Аналізуючи пояснення представника позивача, позовні вимоги, мотивувальну та резолютивну частину рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що резолютивна частина рішення не відповідає вимогами матеріального права - ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки, але ж формулюючи резолютивну частину рішення помилково зазначив й про стягнення суми не звернувши уваги зазначені норми матеріального права, що є підставою для зміни рішення.
Доводи апеляційного скарги, що дитина відповідача не забезпечена житлом, суд не притягнув для участі представника органу опіки та не з'ясував питання забезпечення житлом дитини, не спростовує висновків суду що на момент укладення іпотечного договору було виконано положення ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних дітей, громадян і безпритульних дітей», оскільки рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради № 122 від 21.02.2007 року було надано дозвіл на укладення іпотечного договору, до того ж притягнення батьків дитини в якості сторін по справі виключає необхідність притягнення до участі у справі представника органу опіки та піклування (а.с. 68,69,180, 184).
Доводи апеляційної скарги, що предметом іпотеки також зазначене нежиле приміщення, але ж судом не звернено стягнення на це приміщення, а лише на квартиру, в якої прописана та проживає дитина, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки в резолютивній частині рішення суду зазначено звернення стягнення на квартиру та й вбудоване нежитлове приміщення.
Доводи апеляційного скарги, що позивач не надав повноважень на звернення до суду з зазначеним позовом, не надано документів, які б підтверджували повноваження відділення та кредитного комітету, висновків суду про задоволення позовних вимог не спростовує, зазначені підстави підтверджені наданими представником відповідача письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи а.с. 24, 161-172,179.
Доводи апеляційного скарги, що суду не надано даних про підтвердження дати та суми наданих грошових коштів за Договором, що в наданому розрахунку заборгованості та графіці погашення ці суми та дати суперечливі, тому не можливо вирахувати суму отриманих коштів та наявну заборгованість, що позивач не попередив відповідача про порушення виплат та можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, з незрозумілих відповідачу підстав позивачем зазначений розмір пені за Договором 0, 06 %, а у розрахунках 24 %, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки розмір та отримання суми підтверджується, підписаним відповідачем видатковим касовим ордером № 3522 від 22 червня 2008 року та наданим розрахунком заборгованості, до того ж розмір пені, визначений в позові відповідає зазначеному в Договорі, з письмових доказів вбачається, що позивач неодноразово попереджався відповідачем про наявну заборгованість (а.с. 21-23, 173-178, 181-183).
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, наявні підстави для зміни рішення суду та часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 304, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313- 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 03 червня 2010 року змінити.
В рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 2203/1200 від 02 червня 2008 року в розмірі 1 134 065 (один мільйон сто тридцять чотири тисячі шістдесят п'ять) грн. 88 коп., в тому числі: пеня - 23 636 грн. 04 коп., проценти - 197 429 грн. 84 коп., основний борг - 913 000 грн., звернути стягнення на предмети іпотеки за договором іпотеки, укладеним 02 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1:
квартиру, яка складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 66,53 кв. м, в тому числі житловою 47.1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 яке належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу \ВАА 098492,
вбудоване в будинок нежиле приміщення, загальною площею 48,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу \ВЕК 561068.
шляхом надання відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» права продажу від свого імені будь який особі - покупцеві предметів іпотеки: квартири - заставною вартістю на день укладання договору 801 183 грн., вбудованого в будинок нежитлового приміщення - заставною вартістю на день укладання договору 504 385 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 252 грн., а всього 1 952 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві) грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: