Справа № 0907/2-34/2011 року
Провадження № 2/0907/185/2012 року
05 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
за участю секретаря: Мельник Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконкому Івано-Франківської міської ради, Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому про зобов'язання знести самовільну одноповерхову прибудову, зобовязання вчинити дії, зобовязання не чинити перешкод у здійсненні права, та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконкому Івано-Франківської міської ради, управління архітектури та містобудування Івано-Франківського міськвиконкому про зобовязання вчинити дії, зобовязання не чинити перешкод у здійсненні права та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Виконкому Івано-Франківської міської ради, Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому. У свою чергу ОСОБА_2 звернувся до суду із зустріним позовом ОСОБА_1, виконкому Івано-Франківської міської ради, управління архітектури та містобудування Івано-Франківського міськвиконкому. Під час провадження у справі сторони неодноразово змінювали та уточнювали позовні вимоги.
У судовому засіданні представники ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали просили задоволити первісний позов у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
ОСОБА_2 та його представник, вимоги первісного позову не визнали, просили задоволити зустрічний позов, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представники Виконкому Івано-Франківської міської ради, Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому у попередніх засіданнях поклались на розсуд суду під час посстановлення рішенння у обєднаній цивільній справі.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, встановиши фактичні обставини справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 має бути задоволений частково, виходячи з наступного.
Суд встановив, що ОСОБА_3, згідно договору міни від 29.09.1999 (а.с.5), став власником суміжного домоволодіння №9 по вул. Кондукторська, що у м. Івано - Франківську.Відповідно до рішення міськвиконкому від 21.12.1999 ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 327 кв.м. для обслуговування домоволодіння №9 по вул. Кондукторська, що у м. Івано-Франківськ. Восени 2000 р. на межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську ОСОБА_3 розпочав споруджувати житловий будинок з примиканням стіни до будинку ОСОБА_2, а саме: облаштував бетонний фундамент та провів цегляну кладку зовнішньої стіни будинку висотою 1 метр.
Згідно договору купівлі-продажу від 18.11.1994 та 31.03.1994, ОСОБА_2, є власником частини домоволодіння №11 по вул. Кондукторська, що у м. Івано-Франківськ та відповідної земельної ділянки площею 0,0273 га - право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 11.11.1996р. На підставі рішення міськвиконкому № 247 від 25.07.1997р. (а.с.262 т.З) ОСОБА_2 надано дозвіл на реконструкцію будинку з добудовою по вул. Кондукторська №11, відповідно до затвердженого проекту від 09.02.1998р. і у 1998 році останнім було проведено дане будівництво. Вказані вище рішення міськвиконкому ніким не скасовані є чинними, проект не визнано недійсним. Починаючи з 1999 року і по даний час ОСОБА_2 ніяких будівельних робіт не проводить.
Та обставина, що виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради не вживалось жодних, передбачених законом, заходів щодо як будівництва ОСОБА_2 добудови стіни будинку по вул. Кондукторська №11 так і будівництва ОСОБА_3 житлового будинку по вул. Кондукторська №9 з примиканням стіни до будинку по вул. Кондукторська №11 сторонами у судовому засіданні не оспорювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із чч. 1 та 2 ст. 5 ЦК України ( ред.2004 р.) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 ЦК України).
Частиною 4 ст. 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При вирішенні даного спору, суд вважає, що слід виходити з того, що згідно вимог ст. ст. 105, 105-1 ЦК України (ред. 1963 р.), що діяли на момент виникнення спірних правовідносин( проведення будівництва ОСОБА_2М.), громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо). За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і правилами. Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Одержані при знесенні жилого будинку або частини його, господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне будівництво.
Згідно до ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України (ред.2004 р.), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Отже, виходячи з вказаних вище норм закону, з відповідним позовом про знесення, на думку суду, на момент виникнення спірних правовідносин - будівництва мав право та відповідний обовязок міськвиконком, однак останній з таким позовом до суду не звертався і рішення на знесення побудованих елементів і конструкції житлового будинку не приймав. Більш того, на час проведення будівництва в 1998 році позивач-відповідач не був ні власником майна, ні власником земельної ділянки по вул. Кондукторська №9, що унеможливлює застосування до даних правовідносин приписів ст. 48 ЗУ “Про власність”, оскільки попередній власник до суду за захистом порушеного права не звертався
Як зазначалось, ОСОБА_2 з 1999 року по даний час жодних будівельних робіт не проводить, дана обставина не заперечувалася позивачем-відповідачем і визнавалася ним, доказів протилежного ОСОБА_1 суду не надав, свою позицію аргументує припущеннями, тому такі вимоги є передчасними.
Згідно до приписів ст. ст. 10, 11, 27-31, 57-61 ЦПК України ,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_3 не надав суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 чинить перешкоди останньому в користуванні земельною ділянкою вул. Кондукторській №9 та в чому саме полягають ці перешкоди.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю.
Що стосується зустрічних позовних вимог, суду вважає, що обставина, що визнається сторонами, це той факт, що ОСОБА_3 у 2000 - 2006 р.р. на межі із земельною ділянкою ОСОБА_2 по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську, без відступлення від межі на 1 м. почав споруджувати житловий будинок з примиканням стіни до будинку останнього та поскладував будівельні-матеріали на межі земельних ділянок. Дане будівництво не відповідає ДБН та пожежним нормам і створює ОСОБА_2 перешкоди в обслуговуванні належного йому будинку по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську, що підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи №1734, проведеної 28 березня 2011 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз та Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15.05.2001р. проведеної експертами НДІ «Проектреконструкція».
Згідно до ст. 375 ЦК України (ред.2004 р.), власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Таким чином, особа має право здійснювати своє право власності, визначене ст.319 ЦК України, але не вчиняти дій, які суперечать вимогам Закону.
Проте, позивачем-відповідачем при проведені будівництва допущено порушення вимог ч.2 ст. 10 ЗУ від 17.12.1993 №3745-Х11 «Про пожежну безпеку», п.2.7 Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженої наказом МВЄ України від 22.06.1995 №400 (в редакції, що була чинна до 04.11.04) та п.2 Порядку проведення експертизи проектної та іншої документації щодо пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 22,11.1994 №641 (в редакції, що була чинна до 23.03.04) оскільки проектна документація відповідача на будівництво житлового будинку по вул. Конструкторській №9, що у м. Івано-Франківську не пройшла експертизи так як відсутні висновки експертизи.
Порушено вимоги ст.15 ЗУ від 24.02.1994 № 4004-Х11 «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», п.3.1 Тимчасового порядку проведення державної санітарної-гігієнічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 09.10.2000 №247 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за №4/5195 (в редакції, що була чинна 14.03.06) оскільки проектна документація повинна була пройти експертизу, однак документація не пройшла експертизи оскільки відсутні відповідні висновки експертизи.
Всупереч вимог п.9.12 ДБН А.2.2-3-2004 та наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12.11.2003 №187, яким було затверджено перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, відповідач проектну документацію не подав на проведення комплексної державної експертизи, а також не погодив її з органами містобудування та архітектури відповідно до вимог п.9,1 ДБН А.2.2-.-2004.
За таких обставин позивач- відповідач порушив вимоги ст. 5 ЗУ від 16.11.1992 №2780-Х11 «Про основи містобудування» та ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» оскільки будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється останнім не відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, всупереч вимог пп. З, 25 ДБН 360-92 позивач-відповідач почав проводити спорудження житлового будинку по вул. Кондукторська №9 м. Івано-Франківськ з примиканням стіни до будинку по вул. Кондукторська №11 м. Івано-Франківськ тим самим унеможливлює ОСОБА_2 на здійснення догляду за будівлями і забезпечення поточного ремонту оскільки відстань до бокової межі ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни необхідно приймати не менше 1 метра, а фактично будівля що споруджується ОСОБА_1 примикає до будинку відповідача-позивача.
Крім того, ОСОБА_1 не допускає ОСОБА_2 до обслуговування належного останньому на праві власності житлового будинку по вул. Кондукторська №11 м. Івано-Франківську оскільки на межі поскладував будівельні-матеріали, у зв'язку з чим ОСОБА_2 не може проводити ні поточного, ні капітального, ремонту належного йому майна. Оскільки, ОСОБА_1, при будівництві житлового будинку по вул. Кондукторська №9 м. Івано-Франківськ частково порушив вимоги закону та ДБН, тому таке будівництво підлягає знесенню.
Що стосується стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що відповідач-позивач не надав суду належних і допустимих доказів існування причинного звязку між протиправною поведінкою ОСОБА_1 та настанням негативних наслідків немайнового характеру, що могли заподіяти ОСОБА_2 моральної шкоди. Таким чином вимога ОСОБА_2 Прро відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 48 ЗУ «Про власність), ст. ст. 105, 105-1 ЦК України (ред. 1963 року), ст. 1, 5, 11, 15, 16, 319, 375 ЦК України (ред.2004 р.), ст. ст. 10,11, 27-31, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 - задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 на віддалі 1 метр до межі земельної ділянки вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську, знести незавершене будівництво житлового будинку по вул. Кондукторська №9 м. Івано-Франківськ шляхом демонтажу бетонного фундаменту та цегляної кладки зовнішньої стіни будинку, що розташовані уздовж будинку по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську.
Зобов'язати ОСОБА_1 проводити будівництво житлового будинку по вул. Кондукторська №9 в м. Івано-Франківську на відстані не менше як 1 метр вздовж межі земельної ділянки по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківську після демонтажу бетонного фундаменту та цегляної кладки зовнішньої стіни будинку, що розташовані вздовж будинку по вул. Кондукторська №11 в м. Івано-Франківськ.
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2, перешкод в обслуговуванні житлового будинку №11 по вул. Кондукторська в м. Івано-Франківську на віддалі 1 метр від будинку №11 по земельній ділянці по вул. Кондукторська №9 в м. Івано-Франківську.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : В.В. Барашков