Ємільчинський районний суд Житомирської області
Справа № 607/1041/12
11.10.2012 смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
при секретарі Лук'янчук Т.В.
з участю прокурора Хотько В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ємільчине кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 н, уродженки с. Бараші Ємільчинського району,
жительки АДРЕСА_1, гр. України, українки,
з середньою освітою, розлученої, працюючої
інструктором в Березівському
психоневрологічному інтернаті, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, раніше не судимої
по ст.185 ч.1 КК України, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4
уродженки та жительки АДРЕСА_2, гр. України, українки, з
середньою освітою, не заміжньої, не працюючої,
потерпілої від Чорнобильської катастрофи,
раніше не судимої
по ст. 198 КК України, -
14 січня 2012 року приблизно о 14 годині в магазині Барашівського ССТ, який розташований в с. Березівка Ємільчинського району, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки чужого майна, підняла з підлоги і таємно викрала мобільний телефон "Самсунг С3050", вартістю 300 грн., в якому знаходились флеш-картка, об'ємом 2 Гб, вартістю 30 грн., та сім-картка мобільного оператора Діджус, вартістю 5 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 2 грн., який випав з руки ОСОБА_3, яка перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, намагалась покласти даний телефон в кишеню своєї куртки, чим причинила останній матеріальні збитки на загальну суму 337 грн., та розпорядилася викраденим на власний розсуд.
Після вчинення злочину 14 січня 2012 року приблизно о 18 год. в приміщенні будинку своїх батьків в с. Новосілка Ємільчинського району ОСОБА_1 розповіла ОСОБА_2, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, про вчинену нею крадіжку мобільного телефону в ОСОБА_3 Тоді ж ОСОБА_2 достовірно знаючи, що мобільний телефон здобутий злочинним шляхом, придбала його у ОСОБА_1 та зберігала при собі до 06 год. 15.01.2012 року, після чого перенесла до будинку по місцю свого проживання в с. Новосілка Ємільчинського району, де продовжувала його зберігати, після чого 20 січня 2012 року збула даний мобільний телефон, віддавши його своєму брату ОСОБА_4
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 14 січня 2012 року біля 14 години, перебуваючи в нетверезому стані, в магазині Барашівського ССТ в с. Березівка Ємільчинського району побачила як у ОСОБА_3, яка стояла поряд, з рук випав мобільний телефон, після чого з метою вчинення крадіжки вона підняла його з підлоги і таємно викрала. Цього ж дня біля 18 год. по місцю проживання своїх батьків в с.Новосілка Ємільчинського району про вчинену нею крадіжку мобільного телефону повідомила ОСОБА_2, яка даний мобільний телефон у неї придбала. У вчиненому розкаюється.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 14.01.2012 року біля 18 год. по місцю проживання батьків ОСОБА_1 в с. Новосілка Ємільчинського району, остання розповіла їй про крадіжку мобільного телефону в магазині Барашівського ССТ в с. Березівка Ємільчинського району, який випав з рук ОСОБА_3 Після цього вона придбала у ОСОБА_1 даний мобільний телефон та зберігала при собі до 06 год. 15.01.2012 року, потім перенесла до будинку по місцю свого проживання в с. Новосілка Ємільчинського району, де продовжила його зберігати і 20.01.2012 року збула даний мобільний телефон, віддавши його своєму брату ОСОБА_4 У вчиненому розкаюється.
Відповідно до вимог ст.299 ч.3 КПК України за згодою учасників судового розгляду, підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, які свою вину визнали повністю в інкримінованому злочині, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, зокрема показань потерпілої та свідків.
Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні і кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна, дії ОСОБА_2 за ст.198 КК України - як заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.
При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Так, судом встановлено, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості, не судима, свою вину визнала повністю, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості, не судима, свою вину визнала повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітніх дітей.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудних є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, особи підсудних, думку потерпілої щодо призначення покарання, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також самі обставини справи, та те, що підсудні усвідомили карність вчиненого діяння, розкаялися в його вчиненні та добровільно відшкодували завдані збитки, що пом'якшує покарання останніх та істотно знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів, приймаючи до уваги дані, які характеризують особи винних, суд вважає за можливе призначити покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Запобіжний захід підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Застосувати до засудженої ОСОБА_1 ст.75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком 1 (один) рік.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Застосувати до засудженої ОСОБА_2 ст.75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком 1 (один) рік.
У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такі обов'язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженим, до вступу вироку у законну силу, залишити попередньо обраний -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський