Справа: № 2-а-5756/11 Головуючий у 1-й інстанції: Яковенко В.С.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
"09" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 22.07.2011 року звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату одноразової допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2011 рік з урахуванням сплачених коштів.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08.08.2011 року позовні вимоги щодо перерахунку та виплати одноразової допомоги за 2011 рік задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, і на нього поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В березні 2011 року позивачу була нарахована щорічна допомога на оздоровлення в сумі 100,00 грн., але станом на 16.06.2011 року не виплачена через відсутність коштів на рахунку.
Позивач вважає, що він отримував допомогу в значно нижчому розмірі, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії виплачується така допомога у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Апеляційна інстанція погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, а тому вважає за необхідне зазначити наступне:
Виходячи з положень ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Доводи відповідача про необхідність застосування постанови КМ України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення є необґрунтовані та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну мінімальній заробітній платі.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 08.08.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.