Справа №403/11498/12
02 жовтня 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого -судді Шевцової Т.В.
при секретарі -Вовчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності , -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення №17 - перукарню поз.1-8 загальною площею 54,5 кв.м. із ганком літ.б у житловому будинку літ.Б-2 по вул.Бородинській, 51 в м.Дніпропетровську.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 16 серпня 2004 року придбав квартиру АДРЕСА_1, в якій мав намір проживати. Однак, в зв'язку з тим, що поруч з квартирою проходить міський електротранспорт, вона не придатна для проживання. В зв'язку з цим, в 2011 році він здійснив реконструкцію квартири, перетворивши її в нежитлове приміщення -перукарню, добудувавши ганок та замінивши вікно на вхід до перукарні. Загальна площа квартири залишилась незмінною, самовільне переобладнання ним квартири не порушує прав та інтересів третіх осіб, за висновком ТОВ "Фірма "Технологія" технічний стан будівельних конструкцій задовільний та придатний для подальшої експлуатації. Право власності на перебудований об'єкт нерухомості не визнається відповідачем, оскільки переобладнання здійснено без проекту та дозволу міськради.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні, посилаючись на викладене в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні просив вирішити справу у відповідності до норм діючого законодавства України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 16.08.2004 року ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_2, про що був укладений договір купівлі-продажу, зареєстрований у КП «ДМБТІ»в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 вересня 2004 року.
Відповідно до технічного паспорту власником квартири АДРЕСА_2, загальна площа якої становить 54,5 кв.м., є ОСОБА_1.
ОСОБА_1 власним коштом переобладнав вказану квартиру у нежитлове приміщення, що визнано сторонами в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технологія" /ліцензія АВ №588502, дійсна до 21.12.2016 року/ основні несучі конструкції нежитлового приміщення 17 в житловому будинку 51 по вул.Бородинській в м.Дніпропетровську знаходяться в задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації. Устрій дверного прорізу в стіні головного фасаду виконаний без зміни широти віконного прорізу. Виконане перепланування відповідає вимогам СНІП, санітарним та протипожежним нормам.
Згідно відомостей технічного паспорту, нежитлове приміщення 17 по вул.Бородинській 51 яке складається з: 1 -зала перукарні, площею 14,4 кв.м., 2 -манікюрний кабінет, площею 5,6 кв.м., 3-тех.приміщення, площею 6,8 кв.м., 4-коридор, площею 3,0 кв.м., 5-манікюрний кабінет, площею 6,2 кв.м., 6-масажний кабінет, площею 9,2 кв.м., 7-коридор, площею 4,3 кв.м., 8-санвузол, площею 5,0 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м., та ганку літ.б.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник майна володіє, користується та розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Власник має право здійснювати по відношенню до свого майна будь-які дії, які не протирічать закону.
Згідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Стаття 182 ЦК України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно ст.19 Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, в тому числі, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
При таких обставинах, зважаючи на те, що самовільне переобладнання не порушує права інших осіб, позивач є власником переобладнаного об'єкту нерухомості, будівельні норми відповідно технічного висновку дотримані, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на зазначене нежитлове приміщення без прийняття в експлуатацію нерухомого майна, оскільки, згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. за №461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні готовності відповідного об'єкту до експлуатації та його відповідності нормативним вимогам.
Нормою ст.182 ЦК України передбачена обов'язкова державна реєстрація права власності на нерухомі речі, його виникнення, перехід та припинення. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства, бюро технічної інвентаризації відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення №17 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Бородинська, 51, літ.Б-2, яке складається з: 1 -зала перукарні, площею 14,4 кв.м., 2 -манікюрний кабінет, площею 5,6 кв.м., 3-тех.приміщення, площею 6,8 кв.м., 4-коридор, площею 3,0 кв.м., 5-манікюрний кабінет, площею 6,2 кв.м., 6-масажний кабінет, площею 9,2 кв.м., 7-коридор, площею 4,3 кв.м., 8-санвузол, площею 5,0 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м., та ганку літ.б., без додаткових актів введення в екплуатацію.
Рішення підлягає обов'язковій реєстрації в КП "ДМБТІ" ДОР.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя Т.В.Шевцова