Справа № 2/403/792/2012
2-2980/11
30 січня 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Ханберовій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4, орган опіки та піклування Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради, про заборону у вчиненні перешкод в проживанні та вселення, виселення, зобов»язання зняти з реєстрації,
Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням уточнень посилається на те, що відповідно до ордеру на житлове приміщення №237 серія І, виданого 29.02.2009 року на її ім »я виконавчим комітетом Бабушкінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська їй належить право користування житловим помешканням двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Разом з нею право на користування вказаною квартирою мають її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, її внук ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_2 У теперішній час її старший син ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_2, яка також зареєстрована в квартирі, чинять їй перешкоди у праві користування та розпорядження квартирою, а саме -перешкоджають її проживанню на вказаній житловій площі, створюють умови неможливості спільного проживання, чинять психологічний і фізичний тиск на неї, застосовують рукоприкладство, принижують, залякують. Відповідачі постійно користуються всупереч встановленого порядку користування її кімнатою, де регулярно розпивають спиртні напої з сторонніми особами, курять в її кімнаті, створюють гамір, нецензурно спілкуються, все це діється до пізнього часу. За таких умов вона позбавлена можливості не тільки зберігати свої речі і документи в своєму помешканні, але і харчуватися, тому що за час її відсутності в квартирі приготовлена і закуплена нею їжа з»їдається відповідачами. В наслідок цього вона вимушена знаходитися і зберігати документи і свої невеликі кошти у своїх знайомих, які також підтримують її харчуванням. Крім того, шляхом психологічного тиску і залякування відповідачі вимагають в неї гроші на оплату за комунальні послуги, які самі не сплачують, створилася велика заборгованість. Відповідачі продали її холодильник, демонтували в квартирі прилади опалення (труби, батареї) з метою одержання грошей на випивку. Її онук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі не проживає живе в матері відповідачки ОСОБА_2, яка також майже постійно там проживає. Факт неприязних відносин з відповідачкою ОСОБА_2 підтверджується доданим вироком по кримінальній справі. В зв»язку з вказаними обставинами вона зверталася до УМВС України в Дніпропетровській області з заявами про усунення перешкод в користуванні житловою площею, а також виселення відповідачів, на що їй рекомендовано звернутися до суду. Її неодноразові звернення до правоохоронних органів та в житлово-експлуатаційну організацію стосовно дій відповідачів по відношенню до неї залишилися не вирішеними. Вона вважає, що реєстрація відповідачів у вказаній квартирі є істотним перешкоджанням у здійсненні її права користування квартирою на свій розсуд. Позивач просить заборонити відповідачам чинити їй перешкоди щодо вседення в квартиру та розпорядження нею, вселити її в квартиру, виселити відповідачів та їх сина ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення з квартири АДРЕСА_2 в зв»язку з систематичним порушенням ними правил співжиття та неможливості проживання з ними в одній квартирі, враховуючи, що заходи громадського впливу виявилися безрезультатними; зобов»язати відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області зняти відповідачів з реєстрації в спірній квартирі.
В судовому засіданні позивач та ї представник, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримали.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що позивачка за своїм бажанням не проживала в квартирі, перешкод для її проживання в квартирі вони їй не чинять, іншого житла для проживання вони не мають.
В подальшому відповідачі повторно не з»явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Представник третіх осіб в судове засідання не з»явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду листи з проханням розглянути справи у їх відсутності.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ст. 61 Житлового Кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ст. 64 Житлового Кодексу України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. У відповідності до ч.3 цієї статті, місцем проживання фізичної особи , яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та її сини ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі Ордеру на житлове приміщення №237 серії 1, виданого 29.02.2000 року виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська на ім »я ОСОБА_1, проживають та зареєстровані в двокімнатній квартирі АДРЕСА_3, житловою площею 28,06 кв.м., загальною площею 49,62 кв.м. Також у даній квартирі зареєстровані дружина ОСОБА_3 -ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказана квартира не є приватизованою.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачами тривалий час існують неприязні відносини в тому числі в зв»язку з тим, що в дитинстві позивачка влаштувала свого сина ОСОБА_3 у дитячий будинок і забрала його, коли він вже навчався у школі, та щодо порядку користування вказаною квартирою, що було підтверджено в судовому засіданні позивачкою та відповідачем ОСОБА_3
В 2007 році, коли позивач з сином ОСОБА_4 повернулися з села від родичів, відповідачі не впустили їх в квартиру, ними були замінені замки на вхідних дверях квартири, ключі від яких позивачу надані не були. Після цього позивач тривалий час проживала на квартирах, які знімала та у знайомих, а також в квартирі, розташованій на ж/м Тополя-2, де доглядала за жінкою. Після того, як в серпні 2010 року вказана жінка померла, вона хотіла повернутися до себе в квартиру, проте відповідачі її не впускали, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, позивач у якості свідка, ОСОБА_7
Відсутність можливості у ОСОБА_1 проживати в спірній квартирі підтверджується її численними зверненнями до правоохоронних органів.
В ході розгляду судом даної справи по суті відповідачем ОСОБА_3, в лютому 2011 року, були передані позивачці ключі від вхідних дверей до квартири, в яку вона вселилася разом з сином ОСОБА_4 Проте, судом з»ясовано, що після цього, починаючи з травня 2011 року, періодично, в зв»язку наявністю неприязних відносин з відповідачами та сварками, які виникають між ними, не сплатою відповідачами комунальних послуг, користуванням ними її кімнатою та тим, що відповідачі висловлювали наміри про перешкоду у проживанні в квартирі, позивачка вимушена була уходити зі спірної квартири та проживати у своїх знайомих -ОСОБА_6, ОСОБА_8.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення права позивача на проживання у спірній квартирі, суд вважає, що її позовні вимоги про вселення до квартири у відповідності до вимог ст.64 ЖК України підлягають задоволенню.
Разом з цим, відповідно до ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім»ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жил приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення.
Згідно до роз»яснень, викладених в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№ 2 від 12.04.1985 року зі змінами при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дало позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
В обґрунтування своїх позовних вимог про виселення відповідачів з сином та зняття їх з реєстрації, позивачка в позові та в судовому засіданні посилалася,зокрема, на те, що відповідачі вживають спиртні напої, виносять речі з квартири, погрожують їй фізичним насильством, влаштовують сварки та скандали, з»їдають приготовлену нею їжу, не платять за комунальні послуги, не прибирають в квартирі, користуються її кімнатою, дивляться у ній телевізор, чим заважають їй. З приводу такої неправомірної поведінки відповідачів, зокрема свого сина ОСОБА_3 вона неодноразово зверталася зі скаргами до правоохоронних органів. Однак відповідачі свою поведінку не змінили, продовжують протиправну поведінку відносно неї і таким чином створюють умови, за яких неможливе їх спільне проживання.
Разом з цим, в судовому засіданні зазначені позивачкою обставини не знайшли свого підтвердження, зокрема нею не надано суду підтверджень тому, що відповідачі зловживають спиртними напоями, виносять речі з квартири, погрожують їй фізичним насильством, з»їдають приготовлену нею їжу, не платять за комунальні послуги, не прибирають в квартирі, користуються її кімнатою без її згоди, порядок користування якою в судовому засіданні не визначався.
Встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2008 року ОСОБА_2 засуджена за ст.122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення року із застосуванням ст.75 КК України за заподіяння позивачці 25.06.2007 року тілесних ушкоджень. Постановами ст.ДІМ Бабушкінського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 18.07.2011, 31.08.2010 року за заявами позивачки відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України по п.2 ст.6 КПК України.
. Проте, позивачкою не надано доказів того, що до відповідачів з приводу їх неправомірної поведінки застосовувалися які-небудь заходи громадського впливу у розумінні роз»яснень п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№ 2 від 12.04.1985 року, та того, що дії відповідачів щодо порушення правил співжиття носять систематичний характер. Будь-яких доказів того, що відповідачі негативно характеризуються за місцем проживання суду не надано.
Крім того, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 проживає у вказаній квартирі періодично, а онук позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, хоча і зареєстрований в квартирі, проте тривалий час проживає в селі з матір»ю ОСОБА_2
Зважаючи на викладене, суд не находить підстав для виселення відповідачів за обставин, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України, тому ці позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_2 чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою №5 в будинку № 7 по вул..Підмогильного в м.Дніпропетровську.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та зобов»язання зняти їх з реєстрації.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя (підпис) Т.О. Кудрявцева
Рішення не вступило в законну силу
З оригіналом згідно:
Секретар с/з ОСОБА_9
Суддя Т.О. Кудрявцева