Справа №1490/4237/12 04.10.2012 04.10.2012 04.10.2012
Справа № 22ц/1490/2831/12 Головуючий у першій інстанції Притуляк І.О.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
Іменем України
4 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання Белевері В.А.
за участю:
позивача ОСОБА_3,
відповідачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення
Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2012 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивач зазначав, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником 69/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1. Власником 31/100 частини цього ж житлового будинку є відповідачка. Між ними існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою за цією адресою, а тому є необхідність визначити такий порядок за судовим рішенням, з врахуванням його частини будинку, яка є більшою.
Після проведення судом експертизи, позивач просив визначити порядок користування за другим варіантом експертизи.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2012 року позов задоволено частково. Визначено порядок користування земельною ділянкою за варіантом 1д додаткової судової будівельно - технічної експертизи від 9 липня 2012 року. ОСОБА_3 виділено в особисте користування земельна ділянка площею 453 кв.м, що прилягає до правої бокової та задньої торцевої межі домоволодіння, в тому числі під будівлями 126,4 кв.м. ОСОБА_4 виділено в особисте користування земельну ділянку площею 453 кв.м, що складається з двох частин: земельної ділянки під забудову житлового будинку та прилягаючою ділянкою площею 81 кв.м. Земельну ділянку, площею 372 кв.м, що прилягає до лівої бокової та задньої торцевої межі домоволодіння. В тому числі під будівлями 112,3 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, визначивши порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом експертизи від 22 квітня 2011 року розробленим виходячи з часток сторін в будинку, та з врахуванням порядку користування земельною ділянкою, що склався.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи та матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності. Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11 вересня 1985 року належить 69/100 частини будинку, а відповідачці на підставі договору дарування від 23 грудня 2003 року належить 31/100 частина. В користування власників будинку фактично знаходиться 988 кв.м. земельної ділянки під будівлями, двором та садом. Спору відносно загальної площі земельної ділянки немає, але сторони не дійшли згоди про порядок користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи та матеріалів інвентарної справи вбачається, що вказаний будинок раніше належав ОСОБА_5 Вперше, будинок перетворився в спільну часткову власність у 1945 році, на підставі рішення суду. Так, рішенням нарсуду 1 -ділянки Заводського району м. Миколаєва від 21 березня 1945 року, за ОСОБА_6 було визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння, після смерті ОСОБА_5, яке складалося з двох флігелів, чотирьох сараїв і одного погребу, та проведено поділ будинку між нею і ОСОБА_7 (а.с.62,63). Рішенням не змінені рівні частки вказаних осіб. За висновком про реєстрацію домоволодіння від 17 серпня 1949 року (інв.справа, а.с.19, а.с.61), домоволодіння АДРЕСА_1 належало в рівних частках ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Останньому 21 грудня 1950 року видано свідоцтво про право власності на Ѕ частину вказаного домоволодіння (інв. справа. а.с.33).
Вперше рівні частки в домоволодінні власників були змінені на підставі іншого рішення суду. Так, рішенням 1 ділянки Заводського району м.Миколаєва від 10 березня 1955 року встановлені ідеальні часткові відносини між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 Частка ОСОБА_6 визначена в 39/100 частин, а ОСОБА_8 в 61/100 частин.
В наступному, а саме 24 липня 1956 року ОСОБА_9 подарувала свою частину будинку ОСОБА_10 За заявою останній та у зв'язку зі зміною оцінки домоволодіння за рахунок поточного ремонту, рішенням виконкому Миколаївської Ради народних депутатів трудящих №1584 від 6 жовтеня 1979 року, вже між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 встановлені частки у розмірі 31/100 частин і 69/100 частин. Після чого вказані особи 15 жовтня 1970 року отримали свідоцтва про право власності на відповідні частини домоволодіння.
Власники вказаних частин домоволодіння змінювалися. Частину ОСОБА_7 успадкувала ОСОБА_12, а після її смерті та смерті свого батька ОСОБА_7 - позивач ОСОБА_3 В свою чергу частину ОСОБА_10 успадкував ОСОБА_13, а після його смерті - ОСОБА_14, яка подарувала 31/100 частин ОСОБА_4
За викладених обставин виходить, що на час перетворення будинку в спільну власність, колишнім його власникам належало по Ѕ частині в будинку.
Встановивши зазначене, суд обґрунтовано визначив порядок користування земельною ділянкою за варіантом 1д додаткової судової будівельно-технічної експертизи. Цей варіант є найбільш приємним, оскільки відповідає рівним часткам земельних ділянок, на які мають право користування сторони, має невелику зону спільного користування, а також приближений до попереднього порядку користування земельною ділянкою.
Висновки суду відповідають вимогам ст. 367 ЦК України та ст. 158 ЗК України.
В свою чергу доводи апелянта суперечать доказам у справі, вимогам матеріального права та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року (з наступними змінами), в п. 21 якої зазначено, що якщо до вирішенні судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на який розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні спільної ділянки, право на яку має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову власність чи на час виникнення останньої.
Доводи апелянта про невідповідність визначеного судом варіанту попередньому порядку користування земельною ділянкою, який існував між сторонами, також безпідставні. Так, сам позивач оспорює такий порядок. Щодо актів та схем земельної ділянки, які складені раніше, то вони не свідчать, що між колишніми власниками будинку визначався порядок користування земельною ділянкою. Рішення з цього приводу судом не ухвалювалися, сторони в добровільному порядку та в порядку передбаченому законом відповідних угод не укладали. За таких умов схеми земельної ділянки складені техніком БТІ, не можуть вважатися угодою між власниками будинку про визначення порядку користування ділянкою.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: