Справа № 1490/4037/12 11.10.2012 11.10.2012 11.10.2012
Справа 22-ц/1490/2711/12 Головуючий першої інстанції: Кірімова О.М.
Категорія 28 Доповідач апеляційного суду: Мурлигіна О.Я.
Іменем України
11 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання: Левківській Н.О.,
за участю:
представника відповідачки ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення
Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2012 року
по справі за позовом
фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, Арбузинська селищна рада Миколаївської області, публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації «Миколаївгаз», про стягнення заборгованості,
У березні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором підряду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що 2 серпня 2006 року уклав із Арбузинською селищною радою Миколаївської області договір на виконання соціального замовлення (далі - Договір від 2 серпня 2006 року), згідно якого він інвестував у будівництво газопроводу власні кошти та побудував в смт. Арбузинка газопроводи високого, середнього та низького тиску протяжністю 64578 м з монтажем ШРП -7 од., ГШРП - 2 од. і ПГРК, загальною вартістю 8866200 грн.
700 жителів смт. Арбузинка, в тому числі й чоловік відповідачки, з яким укладено договір будівельного підряду, погодились прийняти дольову участь у газифікації вказаного селища. Однак ОСОБА_6 сплатив лише 2500 грн., а тому відповідачка, як спадкоємець ОСОБА_6, зобов'язана сплатити 10166 грн. дольової участі вартості будівництва газопроводу та 102 грн. дольової участі в утриманні газопроводу.
Уточнюючі підстави позову в процесі розгляду спору, позивач послався на укладений між сторонами 30 серпня 2007 року договір будівельного підряду, та вказував, що згідно умов цього договору до початку робіт по будівництву газопроводу замовник зобов'язався перерахувати на рахунок позивача або заплатити йому готівкою кошти як виконавцю робіт у вигляді авансового платежу, а решту по закінченню виконаних і зданих робіт за цим договором. Він свої зобов'язання виконав повністю, а відповідачка своїх зобов'язань по сплаті витрат за будівництво газопроводу вуличних газових мереж виконала не повністю, а тому повинна сплатити вказані вище грошові суми.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2012 року позов фізичної особи-підрприємця ОСОБА_5 задоволено. На його користь з ОСОБА_4 стягнуто 9768 грн. 28 коп. та 217 грн. 68 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та закрити провадження по справі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
ФОП ОСОБА_7, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.
Представник третьої особи вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_6, чоловіком відповідачки, укладено договір підряду, за яким замовник зобов'язався оплатити підряднику частину вартості робіт, по будівництву газопроводу середнього тиску (вуличної системи газопостачання по смт. Арбузинка), установки РДГС -10, монтажу систем газопостачання, теплопостачання, установки обладнання в житловому будинку згідно кошторису та проекту № 4-1562. Відповідачка є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 Вона також погодилася з умовами вказаного договору, та частково, в розмірі 3000 грн. оплатила роботи по газифікації смт. Арбузинка. У зв'язку з чим, вона повинна сплатити за договором підряду 9666 грн. вартості робіт по будівництву вуличної розподільчої та газової мережі, а також 102 грн. 29 коп. за обслуговування вуличних газових мереж. Визначаючи вартість робіт по установки газопроводу середнього тиску (вуличної розподільчої та газової мережі), суд, як і позивач, виходив з частки, яка припадала на відповідачку виходячи з її дольової участі у монтажу ділянки газопроводу загального користування.
Проте з висновками суду погодитися не можна.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зокрема: договорів та інших правочинів; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інших юридичних фактів.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, а також настання або ненастання певної події.
Таким чином обов'язок відповідачки по відшкодуванню позивачу його витрат, пов'язаних з будівництвом та утриманням вказаного газопроводу, міг виникнути лише при наявності хоча б однієї із указаних вище підстав.
Між тим, позивачем не надано допустимих та достовірних доказів на підтвердження обов'язку відповідачки відшкодувати позивачу за договором підряду частину вартості будівництва вуличного газопроводу (газової розподільчої системи) та витрат на його експлуатацію, в тому числі за договором будівельного підряду. Тоді як згідно з ч. 2 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Так, законом врегульовані особливості договору будівельного підряду, та визначено питання переходу права власності на створені об'єкти внаслідок будівництва за таким договором.
Згідно зі ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Як зазначено в ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Підрядник, як вказано в ст. 877 ЦК України, зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
З матеріалів справи вбачається, що 2 серпня 2006 року позивач уклав із Арбузинською селищною радою договір на виконання соціального замовлення, відповідно до якого інвестував у будівництво газопроводу власні кошти та побудував в смт. Арбузинка газопроводи високого, середнього та низького тиску протяжністю 64578 м із монтажем ШРП -7 од., ГШРП - 2 од. і ПГРК. Будівництво газопроводу загальною вартістю 8866200 грн. закінчено 30 грудня 2008 року
Додатковою угодою від 5 березня 2009 року до п. 3.1.3 вказаного договору внесені зміни, за якими селищна рада зобов'язалась забезпечити позивачу укладення договорів з населенням по відшкодуванню з боку споживачів, що газифікували своє житло, вартості будівництва газопровідних мереж у сумі 12768 грн. з кожної особи, відповідно до розрахунку вартості за будівельно-монтажних робіт по газифікації смт.Арбузинка. Однак з відповідачкою такий договір підписаний не був, оскільки Арбузинська селищна рада не мала повноважень на його укладення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 року за позивачем визнано право власності на збудований газопровід.
Договору будівельного підряду, за яким ОСОБА_6, або ОСОБА_4 замовляли відповідачу будівництво частини газопроводу по смт.Арбузинка немає. Також відсутній договір про відшкодування ОСОБА_6 або відповідачкою 12666 грн. вартості дольової участі в будівництві позивачу газопроводу та 102 грн. 29 коп. за дольову участь в утриманні газопроводу.
Посилання позивача на згаданий вище договір від 30 серпня 2007 року, як на підставу стягнення з відповідачки її дольових витрат на будівництво вуличної системи газопроводу, необґрунтовані.
Як виходить з матеріалів справи, чоловік відповідачки ОСОБА_6 проживав разом з нею в будинку АДРЕСА_1. 22 червня 2007 року він помер, а ОСОБА_4 є його спадкоємцем.
30 серпня 2007 року від імені ФОП ОСОБА_5 та від імені ОСОБА_6 укладено договір на монтаж системи газопостачання вказаного житлового будинку. Згідно п.1.2 договору позивач зобов'язався виконати роботи по будівництву газопроводу середнього тиску, виконати монтаж систем газопостачання, теплопостачання, установку обладнання в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до кошторису та проекту.
Виходячи з умов договору, та незважаючи на вказівку про будівництво газопроводу середнього тиску, він складався як договір на монтаж системи газопостачання житлового будинку.
Зокрема, в 2 розділі договору «обов'язки сторін», та 4 розділі договору «вартість робіт і порядок розрахунків» містяться лише умови газифікації житлового будинку та оплата вартості робіт за будівництво газопостачання, теплопостачання і установка обладнання в житловому будинку (п.2.1.5,4.1, 4.2, 2.6). Відповідно договором (п.2.6) визначається лише доля системи газопостачання будинку. Так, вартість робіт за будівництво газопостачання, теплопостачання і установка обладнання в житловому будинку за договором складала приблизно 6000 грн., але остаточно визначалася після закінчення фактичних робіт згідно акту КБ № 2, за програмою АКБ - 3, розробленої Держбудом України. Також за п. 4.2 договору повну оплату робіт замовник проводить згідно п. 2.1 5 Договору до здачі в експлуатацію системи газопостачання.
Отже договором не визначалася участь замовника в будівництві газорозподільної системи в смт.Арбузинка, обов'язків підрядника виконати конкретні роботи для першого по газифікації населеного пункту (будівництва розподільчої газової системи) за конкретним проектом, в конкретному об'ємі та за конкретну ціну. Тобто договором не визначалися передбачені ст. 975 ЦК України умови щодо будівництва частини газопроводу по смт.Арбузинка. Також відповідачці не передавалася проектна документація щодо спорудження вуличної системи газопроводу, а право власності на нього, як згадано вище, набув позивач.
За такого вказаний договір взагалі не міг бути підставою для стягнення грошей за дольову участь відповідачки у будівництві вуличного газопроводу.
Крім того, зі справи вбачається, що вказаний договір був підставою для отримання позивачем коштів від відповідачки за вже проведену газифікацію будинку без договору, на який посилається позивач в позовних заявах .
Так, роботи по газифікації будинку були виконані за життя ОСОБА_6 і без договору підряду, на який посилається ОСОБА_5 Про таке свідчить акт № 9 типової форми №КБ -2в приймання ОСОБА_6 виконаних ним, ПП ОСОБА_5 як генеральним підрядником, робіт по газопостачанню будинку на 5236 грн. станом на 5 червня 2007 року (тобто станом на час, коли ОСОБА_6 був живим). Зазначений акт, як і договір, підписані 30 серпня 2007 року від імені померлого ОСОБА_6 його дружиною ОСОБА_4, яка і оплатила роботи по газифікації будинку.
Викладене свідчить про те, що у ОСОБА_4 не виникло обов'язків сплатити позивачу частину вартості будівництва газопроводу ні по договору від 30 серпня 2007 року, ні як спадкоємиці ОСОБА_6
Щодо відшкодування вартості частини газопроводу як учасника спільної часткової власності, то ці правовідносини не регулюються договором підряду.
Список мешканців селища, які бажали прийняти участь в будівництві газопроводу та на який посилався позивач, теж не може бути підставою задоволення позову, оскільки він складений шляхом усного опитування і не містить жодного прізвища жителів селища.
Посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин вимог Положення про будівництво розподільних газових мереж за рахунок коштів населення Української PCP, затвердженого наказом Міністра житлово-комунального господарства від 31 грудня 1987 року, безпідставні оскільки воно втратило чинність ще 18 березня 1993 року, тобто задовго до початку будівництва газопроводу у смт.Арбузинка. Крім того, вказаним договором від 2 серпня 2006 року передбачено, що будівництво газопроводу проводиться за рахунок спільної пайової участі сторін (п.1), а не за рахунок населення.
Окрім того, відповідно до ст. 322 ЦК України власник, сам зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Тому тягар утримання спірного газопроводу лежить на позивачу і він не може перекладати цей обов'язок на інших осіб.
Посилання позивача на сплату ОСОБА_6 та відповідачкою частини вартості вуличного газопроводу, як на погодження оплатити вартість його частки за договором підряду, також безпідставні.
Всього ОСОБА_5 отримав від відповідачки та її чоловіка 8136 грн. Згідно наданого суду копії прибуткового касового ордеру від 16 вересня 2005 року, ОСОБА_6 сплатив ОСОБА_7, який очолював ПП «Закат», 1800 грн. «за будівництво газопроводу». Потім ще 3000 грн. та 3336 грн. було сплачено відповідачкою (т.1,а.с. 14), після чого будинок був підключений до системи газопостачання.
В квитанціях на 3000 грн. та 3336 грн. не вказано призначення платежу. Тому рахунок - фактура від 30 серпня 2007 року про цільове призначення платежів складений самим ОСОБА_5 не може бути доказом угоди про погодження сплати частини вартості газопроводу.
Не має правового значення і рахунок від 23 лютого 2011 року про залишок боргу ОСОБА_4, оскільки як і перший документ, цей рахунок складено позивачем одноособово, без погодження з відповідачкою.
16 вересня 2005 року між ПП «Закат», директором якого був ОСОБА_5, ОСОБА_6 і сільрадою був укладений договір на будівництво газопроводу, а також робіт по будівництву індивідуальної споруди газопостачання житлового буднику. За цим договором роботи повинні були бути виконаними до 31 грудня 2005 року, а їх вартість визначалася в 6000 грн., з яких 1800 грн. це вартість 30 % робіт. За договором ОСОБА_6 сплатив 1800 грн. за «будівництво газопроводу». Між тим, вказаний договір реалізований не був, а ПП «Закат», який очолював ОСОБА_5, за договором від 5 червня 2007 року укладеним підприємством і ФОП ОСОБА_7, уступив вказану суму позивачу. Відповідно останній прийняв на себе лише вимоги авансового платежу, виплаченого ОСОБА_6 за життя.
За висновками Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 грудня 2008 року, ПП ОСОБА_5 отримував від громадян гроші за підключення їх будинків до вуличної систем газопроводу, власником якого є він. Згідно висновків вказаного органу, за отримання дозволу на підключення до розподільчого (вуличного) газопроводу громадяни сплачували від 1800 грн. до 3000 грн. з призначенням платежу «за вуличний газопровід», «за будівництво газопроводу». Вартість підключення встановлювалася із розрахунку загальної вартості робіт по будівництву розподільчого газопроводу, поділену на орієнтовну кількість споживачів. Плата за монтаж системи газопостачання житлового будинку до цієї суми не входила.
Таким чином всі наведені докази свідчать про те, що ОСОБА_6 сплатив 1800 грн., а відповідачка суму, що перевищує розмір витрат на газифікацію її будинку, за дозвіл на підключення будинку до розподільчої системи, виконавши всі свої зобов'язання перед позивачем.
Вказані висновки підтверджуються також наступним.
Згідно до зразку дозволу, який надавався на підключення до вуличної розподільчої систем, в ньому вказувалося, що всі питання дольової участі розвитку і будівництва розподільчих газових мереж вирішені, і претензій сторони не мають. З даних журналу реєстрації дозволів, такий дозвіл був видано відповідачці 8 листопада 2007 року (т.1,а.с.117-119). Отже з цього виходить, що відповідачка не мала боргових зобов'язань перед ОСОБА_5 на час підключення будинку до системи газопостачання.
У зв'язку з викладеним не має правового значення та не може служити доказом наявності боргових зобов'язань відповідачки перед позивачем дозвіл від 26 березня 2008 року виданий ОСОБА_5 начальнику Братського УЕГГ на ім'я ОСОБА_6, на підключення будинку до вуличної газової мережі систем зі строком дії до 25 березня 2011 року.
Оскільки висновки суду щодо наявності правових підстав для стягнення за договором будівельного підряду з відповідачки на користь позивача частини витрат на будівництво газопроводу по смт. Арбузинка, а також витрат на обслуговування не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з п.п.3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову фізичної особи-підрприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :