Справа № 1490/4163/12 17.10.2012 17.10.2012
Справа № 22-ц/1490/2780/12 Головуючий першої інстанції: Стрельнікова Д.В.
Категорія: 32 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.
17 жовтня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Галущенка О.І.,
суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,
при секретарі Дубовій К.В.,
за участю: представника позивачки ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від
20 серпня 2012року, ухваленого за позовом
ОСОБА_6
до
ОСОБА_5
про стягнення майнової і моральної шкоди,
В лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позивачка посилалась на те, що 18 червня 2011 року на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ поблизу с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Шкода Фабия», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, в якому вона знаходилась в якості пасажира, і транспортного засобу «Чери Амулет», д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Внаслідок ДТП вона отримала тяжкі тілесні пошкодження. Посилаючись на те, що у вчиненні даного ДТП винен відповідач, позивачка просила стягнути з нього на свою користь майнову шкоду в розмірі 7775грн. 49коп.- витрати, які вона понесла на своє лікування, моральну шкоду в розмірі 150000 грн., яка полягала в її фізичних і душевних стражданнях через пошкодження здоров'я, тривале лікування, відчуття фізичного болю, зміни звичайного укладу життя, а всього 157 775 грн. 49 коп. Також позивачка просила стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 6000грн.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на її користь відшкодування майнової шкоди в сумі 7775грн. 49коп. та моральної шкоди в сумі 110000грн. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3219грн.00коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, а провадження у справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що приймають участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 червня 2011 року ОСОБА_8, керуючи у технічно придатному стані транспортним засобом «Чери Амулет», д/н НОМЕР_2, рухався по сухій асфальтованій автодорозі Миколаїв-Очаків, з боку м.Очаків у напрямку автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, при приближенні до перехрестя з якою грубо порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3., пунктів 10.1., 16.11 та дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, а саме - проявив неуважність до дорожньої обстановки, проігнорував знак «Дати дорогу», перед поворотом наліво з другорядної дороги на головну не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та почав рух. В зв'язку з чим відбулося зіткнення автомобіля «Чери Амулет» з автомобілем «Шкода Фабия», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, який рухався по головній дорозі з м.Одеса у напрямку м.Миколаєва.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримали тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6, яка була пасажиром автомобіля «Шкода Фабия», та ОСОБА_3, яка була пасажиром автомобіля «Чери Амулет». Відповідач отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1803/1573-11 від 31.08.2011р. позивачка отримала тілесні ушкодження, у вигляді відкритого перелому кісток лівої гомілки зі зміщенням обломків. (а.с.146-152).
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 8 грудня 2011 року провадження у кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито на підставі ст.6 КПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення постанови), п.»г» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» (а.с.4-6).
Відповідно до висновку авто-технічної експертизи № 1/115 від 22.09.2011р., проведеної у даній кримінальній справі, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди були саме дії водія автомобіля «Чери Амулет», які не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та вимогам п.10.1., п.16.1.1. Правил дорожнього руху України. Так, аналізуючи обставини ДТП експерт дійшов висновку, що водій автомобіля «Шкода Фабия» не мав технічної можливості попередити зіткнення, шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування та дати можливість перетинавшому дорогу автомобілю «Чери Амулет» просунутись по ходу свого руху на відстань, необхідну для виключення зіткнення, при всіх варіантах вихідних даних, що в свою чергу свідчить про відсутність невідповідностей в діях водія ОСОБА_9 вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України (а.с.140-145).
Докази, які б спростовували викладене, у матеріалах справи відсутні, а тому суд обґрунтовано виходив з даних, встановлених вищезазначеним експертним висновком. Зі змісту експертного дослідження вбачається, що при його проведенні експертом використовувались матеріали кримінальної справи, зокрема, протокол огляду місця ДТП зі схемою до нього (а.с.133-139).
Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку доказам та прийшов до правильного висновку про доведеність вини відповідача у спричиненні шкоди позивачці внаслідок даної ДТП та відсутності у цьому вини водія автомобіля «Шкода Фабия» ОСОБА_7
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки вони не спростовують висновки суду, які відповідають обставинам справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28 квітня 2011 р. ОСОБА_5 був укладений договір зі Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» строком до 27 квітня 2012 р., за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу «Чери Амулет», д/н НОМЕР_2 (а.с.161). Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення до страховика з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування. Клопотань щодо залучення до участі у справі як співвідповідача даної СТ «Гарантія» суду не заявлялось. До того ж відповідач, заперечуючи проти позову, не посилався на те, що спричинену позивачці шкоду повинен відшкодовувати страховик.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1).
Відповідно до положень ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При перевірці визначеного місцевим судом розміру спричиненої позивачці матеріальної шкоди встановлено, що на своє лікування в зв'язку з отриманими у ДТП травмами вона витратила 7775грн. 49коп., що підтверджується відповідними квитанціями на придбання ліків на зазначену суму та виписками із медичної картки стаціонарного хворого - ОСОБА_6, виданими Миколаївською міською лікарнею швидкої медичної допомоги та Одеською міською клінічною лікарнею № 11, випискою із амбулаторної карти позивачки (а.с. 7-16, 162).
За такого висновок суду про задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки відшкодування майнової шкоди в розмірі 7775грн.49коп. є вірним.
Також є правильним висновок суду про те, що протиправними діями відповідача позивачці заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ст.ст.1167, 1168 ЦК України.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Разом з тим, при визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції недостатньо врахував конкретні обставини, обсяг перенесених позивачкою душевних і психічних страждань. Враховуючи викладене та вимоги розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 5000грн.
За такого відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні.
Також згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні рішення суду в частині розміру судових витрат. Так, виходячи зі ставок судового збору, встановлених ст.2 Закону України «Про судовий збір», розмір такого збору за вимоги майнового характеру складає 1 % ціни позову, але не менше 0,2 та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а за вимоги немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. Отже, сума судового збору, що відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь держави, складає 321 грн. 90 коп. (214грн. 60коп. + 107грн. 30коп.).
Посилання апелянта на проведення судом першої інстанції декількох судових засідань без участі відповідача та доказів його належного повідомлення про час, день і місце такого засідання, не є підставою для скасування рішення, оскільки зазначене порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2012 року в частині відшкодування моральної шкоди та розміру судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп. (триста двадцять одна гривня дев'яносто копійок).
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді