Ухвала від 04.10.2012 по справі 1490/4605/12

Справа №1490/4605/12 04.10.2012 04.10.2012 04.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 10/1490/297/12 Головуючий суду 1-ї інстанції:

Категорія: постанова про обрання суддя Непша О.І.

запобіжного заходу у виді Доповідач апеляційної інстанції:

тримання під вартою. суддя Чернявський А.С.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2012року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Дзюби Ф.С.,

суддів - Чернявського А.С., Івченко О.М.,

з участю прокурора - Бабенко Н.М.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та прокурора прокуратури Корабельного району м. Миколаєва, на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2012 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимому :

14.11.2000 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст.142 КК України до 6 років позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

- обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою;

- задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 та визнано затримання підозрюваного ОСОБА_2 в порядку ст.106, ст.115 КПК України незаконним, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно постанови суду, органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, 30 серпня 2012 року, при проведенні обшуку в АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено револьвер, що є ручною короткоствольною вогнестрільною зброєю калібру 7,62 мм. системи «Наган», зразку 1895року, та патрони, що є боєприпасами промислового виробництва калібру 7,62 мм. в кількості 23 штуки, які ОСОБА_2 придбав та зберігав за місцем свого проживання без передбаченого на те дозволу.

24 вересня 2012 року о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

Слідчий звернувся до суду з поданням узгодженим з прокурором Корабельного району м. Миколаєва про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обираючи ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд послався на те, що він підозрюється в скоєнні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 3 роки, раніше судимий, довгий час знаходився у розшуку по іншій кримінальній справі, яка перебуває в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва, підозрюється у вчиненні нового злочину в період знаходження його на підписці про невиїзд, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що знаходячись на волі ОСОБА_2, може продовжувати злочинну діяльність.

Крім того, суд першої інстанції, визнаючи затримання ОСОБА_2 незаконним послався на те, що п.3 ч.1 ст. 106 КПК України передбачає виключно оперативне затримання, тобто в момент скоєння злочину або безпосередньо після нього. Обшук в квартирі ОСОБА_2 мав місце 30 серпня 2012 року, а затримано його лише 24 вересня 2012 року, також суд зазначив, що не встановлено той факт, що підозрюваний буде переховуватися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки він мав постійне місце проживання та місце роботи, а основні докази по справі станом на 24 вересня 2012 року вже були зібрані.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2012 року в частині обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту - скасувати.

Вважає постанову суду необґрунтованою та безпідставною.

Посилається на те, що не надано жодного доказу того, що револьвер та набої мають відношення до ОСОБА_2, а судом не враховано те, що доказами вчинення злочину конкретною особою за ст.263 КК України може бути виявлення на зброї папілярних узорів рук особи, в помешканні слідів пострілів, тощо, чого в ситуації з ОСОБА_2 виявлено не було.

Також звертає увагу на те, що до помешкання ОСОБА_2 мали доступ й інші особи, але вони щодо причетності до вказаного злочину слідством не перевірялися, не дивлячись на заявлене ним з цього приводу клопотання.

Що стосується знаходження ОСОБА_2 у розшуку по іншій кримінальній справі, то останній, суду пояснив, що він не знав про те, що його оголошено в розшук, на той час він проживав у іншому місті, вів звичайний спосіб життя, офіційно працював, провідував матір за місцем реєстрації, але жодного повідомлення про розшук йому не надходило.

Крім того апелянт зазначає, що судом не було враховано надані документи, які свідчать про те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні вагітну дружину та пристарілу матір, його критичний стан здоров'я, яке постійно погіршується, а саме те, що він страждає низкою системних захворювань, йому зроблено складну операцію, а тому в даний час ОСОБА_2 потребує післяопераційної реабілітації та терапевтичного догляду.

В апеляції прокурор, не оскаржуючи висновків суду в частині обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, просить постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2012 року в частині визнання затримання ОСОБА_2 незаконним - скасувати, повернути скаргу захисника ОСОБА_1 на незаконне затримання ОСОБА_2 на новий судовий розгляд.

Вважає, що висновки суду про незаконне затримання ОСОБА_2 повністю протирічять висновкам, викладеним в тій же постанові суду про необхідність обрання останньому міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки всі міри запобіжного заходу застосовуються з метою перешкодити обвинуваченому переховуватися від слідства і суду або продовжити злочинну діяльність. В зв'язку з цим, суд, обравши міру запобіжного заходу, не може визнати незаконним затримання тільки в зв'язку з відсутністю належних мотивів.

Крім того зазначає, що в обґрунтуванні висновку про визнання затримання незаконним, в порушення ст. 150 КПК України вказані обставини ( зібрання більшості доказів по справі), суд не вправі надавати оцінку.

Тому апелянт вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено суттєві порушення кримінально - процесуального закону, які перешкодили повному, усесторонньому розгляді справи що перешкодило винести законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора, яка просила задовольнити апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції та залишити без задоволення апеляцію захисника; захисника ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляцію, а апеляцію прокурора залишити без задоволення; вивчивши матеріали надані суду, матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до наступного.

Доводи захисника ОСОБА_1 щодо відсутності по справі доказів вини його підзахисного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України не можуть розглядатися в даному провадженні, так як не відповідають діючому законодавству.

Що стосується доводів захисника про безпідставність обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту то вони не відповідають матеріалам справи, так як суд першої інстанції, приймаючи таке рішення, належним чином обґрунтував його.

Пославшись на встановлені обставини справи, суд першої інстанції в постанові вказав, що ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні злочину, пов*язаного з незаконним поводженням зі зброєю, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років; раніше судимий та має непогашену судимість; довгий час знаходився у розшуку по іншій кримінальній справі, яка перебуває в провадженні іншого суду, а ОСОБА_2 змінено міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд, що свідчить про те, що знаходячись на волі, він, продовжує протиправну діяльність.

Викладене свідчить про правильність рішення суду про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту та безпідставність апеляції його захисника.

Задовольняючи скаргу захисника та визнаючи затримання ОСОБА_2 незаконним, суд послався на те, що ОСОБА_2 було затримано не в день проведення обшуку та вилучення вогнепальної зброї з набоями - 30.08.2012 року, а лише 24.09.2012 року, а слідчий, в судовому засіданні, не зміг пояснити причини.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вона порушена 07.09.2012 року на підставі матеріалів, виділених 05.09.2012 року з кримінальної справи, порушеної за фактом замаху на вбивство ОСОБА_3

Органами досудового слідства ОСОБА_2 перевірявся на причетність до замаху на вбивство, в зв*язку з чим, Корабельним районним судом було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі, де він тимчасово проживав.

Після проведення відповідної перевірки та експертного дослідження зброї з набоями і було прийнято обґрунтоване рішення про виділення в окреме провадження матеріалів щодо вилучення зброї з набоями.

Викладеним обставинам, суд першої інстанції, не дав належної оцінки, та визнав затримання ОСОБА_2 незаконним.

На підставі викладеного, керуючись ст..365, ст..366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.

Постанову Корабельного районного суду міста Миколаєва від 27 вересня 2012 року про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту та визнання його затримання незаконним - скасувати, в частині визнання затримання ОСОБА_2 незаконним.

Скаргу захисника ОСОБА_1 на незаконне затримання ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд до того ж суду, в іншому його складі.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
26865585
Наступний документ
26865587
Інформація про рішення:
№ рішення: 26865586
№ справи: 1490/4605/12
Дата рішення: 04.10.2012
Дата публікації: 02.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Миколаївської області
Категорія справи: