Справа №1490/3606/12 22.08.2012 22.08.2012 22.08.2012
Справа № 22ц/1490/2429/12 Суддя суду 1-ої інстанції Спінчевська Н.А.
Категорія 46 Суддя-доповідач апеляційного суду ВовненкоГ.Ю.
22 серпня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Вовненко Г.Ю.
суддів - Буренкової К.О., Кушнірової Т.Б.,
при секретарі - Скопенко В.М.,
за участю - відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позивачка зазначала, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі і мають дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 жовтня 1999 року з ОСОБА_3 на її користь було стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу). На даний час донька ОСОБА_5 досягла повноліття, в зв'язку з чим на утримання доньки ОСОБА_6 стягуються аліменти відповідно до її частки.
Посилаючись на те, що відповідач аліменти сплачує не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість по аліментам з 01.07.2007 р. по 1.07.2011 року складає 12972 грн., позивачка просила стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 151992 грн. 50 коп.
В подальшому під час розгляду справи позивачки уточнювала свої позовні вимоги і остаточно просила стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 1.07.2007 року по 01.10.2011 року у розмірі 46189 грн. 58 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2012 року позов задоволено частково і постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1000 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 214 грн.60 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), розмір якої може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Судом встановлено, що станом на 1.07.2007 року відповідач дійсно мав заборгованість по аліментам в сумі 4366 грн. 30 коп.
Проте, починаючи з серпня 2007 року він вживав заходи щодо погашення заборгованості, сплачуючи щомісяця аліменти у більшому розмірі, ніж було нараховано до сплати.
Таким чином, у жовтні 2011 року заборгованість по аліментам ним була повністю погашена, що підтверджується довідкою державного виконавця Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції (а.с.56).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач від іншого шлюбу має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання яких також сплачує аліменти в розмірі ? частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до повноліття дітей (а.с.78).
Згідно з довідкою ТДВ «Малинівка» Новоодеського району Миколаївської області відповідач працює в товаристві на посаді охоронника.
За таких обставин суд відповідно до положень ч. 2 ст. 196 СК та роз'яснень, викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ухвалив законне та обґрунтоване рішення, зменшивши розмір неустойки до 1000 грн.
Оскільки рішення суду постановлене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків суду, то підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: