Справа № 1490/4004/12 < Дата призначення до судового розгляду та причини (останній запис) > 20.09.2012 20.09.2012
Провадження № 33/1490/217/12 Головуючий у 1-й інстанції:Голубкін О.І. Категорія: ч. 1 ст. 185-8 КУпАП Доповідач апеляційного суду : Міняйло М.П.
20 вересня 2012 р. м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Міняйло М.П., при секретарі Бойко М.А. за участю прокурора Верцюх В.В., особи, відносно якої закрито провадження по справі ОСОБА_2, розглянувши протест заступника прокурора Миколаївської області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 серпня 2012 року, якою провадження по адміністративній справі відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницького та мешканця АДРЕСА_1
закрито, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-8 ч. 1 КУПАП
Як вбачається з матеріалів справи, начальником відділу захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури Миколаївської області складено 17 липня 2012 року протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, за ст. 185-8 ч. 1 КУпАП.
Згідно протоколу ОСОБА_2 працюючи на посаді заступника начальника Миколаївського міського управління юстиції - начальника Центрального відділу державної виконавчою служби, не вжив заходів щодо виконання законних вимог прокурора про надання 10-11 липня цього року
у приміщенні виконавчої служби матеріалів виконавчих проваджень за судовими рішеннями про порушення митних правил, що знаходилися на виконанні упродовж 2011-2012 років.
8 серпня 2012 року суддя, розглядаючи зазначений протокол, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 не має умислу на вчинення адміністративного проступку, оскільки він не ухилявся від виконання вимог прокурора, про що свідчить його лист від 11.07.2012 р. на адресу прокуратури Миколаївської області, в якому він просив уточнити реквізити виконавчих проваджень, які необхідні прокурору. На підставі зазначених обставин провадження по справі відносно ОСОБА_2 було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В протесті заступник прокурора області просить постанову суду скасувати, та постановити нове рішення, яким притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення.
Зазначає, що суд, при прийнятті рішення всупереч ст. 245 КУпАП не повно та не всебічно дослідив всі обставини справи.
Наголошує, що відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Вказує, що в діях ОСОБА_2 був умисел на невиконання вимоги прокуратури області, оскільки він вважає вимогу прокуратури такою, що не базується на діючому законодавстві.
В запереченнях на протест прокурора ОСОБА_2. просить постанову суду залишити без зміни, а протест без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку протесту, пояснення ОСОБА_2 про залишення постанови суду без зміни, а протесту прокурора без задоволення, вивчивши матеріали адміністративної справи та обговоривши доводи протесту приходжу до наступного.
Висновок суду про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_2 за відсутністю складу адміністративного правопорушення ґрунтується на доказах, які були всебічно перевірені в судовому засіданні та отримали відповідну оцінку у постанові суду.
Викладені в протесті прокурора доводи про доведеність вини ОСОБА_2 у адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 185-8 ч. 1 КУпАП є безпідставними, оскільки спростовуються сукупністю доказів у справі.
Посилання прокурора, що ОСОБА_2 мав умисел на невиконання вимог прокуратури області, оскільки вважав вимогу такою, що не базується на чинному законодавстві, є необґрунтованими.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_2 скоїв адміністративний проступок умисно, не встановив цього і суд першої інстанції(а. с.1-3).
Із змісту оглянутого в судовому засіданні листа № 01.05./24846 від 11.07.2012 року, направленого начальником Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 на адресу прокуратури Миколаївської області не вбачається, що він ухилився від виконання вимоги прокурора (а. с. 5).
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 не визнаючи своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначив, що на його ім'я була направлена вимога із прокуратури Миколаївської області про надання для ознайомлення працівникам прокуратури 10-11 липня 2012 року матеріалів виконавчих проваджень за судовими рішеннями про порушення митних правил, що перебували або знаходяться на виконанні упродовж 2011-2012 років. Зазначив, що у виконавчій службі на виконанні знаходяться різні категорії справ, пов'язаних з порушенням митних правил, які передбачають різні види стягнень, такі як конфіскація майна, вилученого митними органами або накладення штрафів на правопорушників. Окремий аналіз, продовжував далі ОСОБА_2, не здійснюється за судовими рішеннями про порушення митних правил за якими на боржників накладено стягнення у виді штрафу і він з метою виконання вимоги в повному обсязі та без порушень діючого законодавства, а не з наміром, ухилитися від виконання законних вимог прокурора, направив до прокуратури області листа, в якому просив надати додаткові дані. Крім того пояснив, що представники прокуратури в зазначений час не з'являлися до виконавчої служби.
Отже, прокурором у протоколі про адміністративне правопорушення і в протесті не наведено переконливих доказів, які б свідчили про умисний характер дій ОСОБА_2 направлених на ухилення від виконання законних вимог прокурора, не встановлені вони і в судах першої та другої інстанції, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного проступку, передбаченого ч.1ст. 185-8 КУпАП .
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 185-8 КУпАП можлива лише за невиконання посадовою особою законних вимог прокурора.
На думку суду, вимога прокурора за № 115105/4-40 вих.12 від 05.07.12 про надання органом ДВС виконавчих проваджень за судовими рішеннями про порушення митних правил, необхідних для перевірки не являється правомірною(а. с. 4).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 ст. 121 Основного Закону України на прокуратуру України покладається нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Про це також йдеться мова і в ст.5 Закону України «Про прокуратуру».
Порядок здійснення контролю за законністю виконавчого провадження та виключний перелік осіб і державних органів, які мають право проводити перевірку виконавчого провадження та витребувати їх із відповідного органу ДВС закріплено у статтях 8, 8-1, 8-2, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV. Частина ч.4 ст.8 зазначеного Закону також забороняє втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом, та встановляє, що, виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду.
Наведене дає підстави вважати, що чинним законодавством до повноважень прокуратури України не віднесено нагляд за законністю виконавчого провадження у адміністративних справах, відкритого за виконавчими листами про стягнення штрафів, конфіскацію майна, як видів адміністративного стягнення. Такий нагляд поширюється лише на виконання судових рішень у адміністративних справах, які пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.
Слід також зазначити, що у Законі № 606-XIV поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (ст.1).
Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так у справі «Горнсбі проти Греції» названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
При цьому Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII, як і інші джерела національного законодавства України, не наділяє прокуратуру повноваженнями щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів у ході судового провадження.
Таким чином, на прокуратуру не може покладатися виконання функцій не передбачених Конституцією України і законами України, а через це вимога, направлена прокуратурою Миколаївської області на ім'я начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про перевірку з питань додержання органами державної виконавчої служби вимог Закону України «Про виконавче провадження» та іншого законодавства при виконанні постановлених на користь держави рішень суду у справах про порушення митних правил не основана на Законі.
Крім того, ст. 8 Закону № 1789-XII, яку на думку прокурора порушив ОСОБА_2 і на неї він посилається в протоколі і протесті, передбачає обов'язкове виконання вимоги прокурора, яка відповідає чинному законодавству.
Що ж стосується ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 3 квітня 2012 року, яке на прохання прокурора було долучено до матеріалів справи і досліджено в суді, то воно не суперечить постановам Верховного Суду України від 21.02. і 19.09. 2011 року, оскільки предметом спору при розгляді ВАСУ була відмова у наданні прокуратурі для перевірки виконавчих проваджень, відкритих на підставі постанов працівників ДАІ про накладення адміністративних стягнень, а не виконавчих проваджень, відкритих за судовими рішеннями, як у даному випадку так і при розгляді аналогічних питань Верховним Судом України.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Протест заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 серпня 2012 року про закриття провадження по адміністративній справі за ч.1 ст. 185-8 КУпАП відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області М.П. Міняйло