Справа № 1490/4265/12 < Дата призначення до судового розгляду та причини (останній запис) > 28.09.2012 28.09.2012
Провадження №33/1490/235/12 Суддя першої інстанції
Категорія: ст.124 КУпАП Щербина С.В.
Суддя апеляційного суду
Олещук Т.Л.
28 вересня 2012 року суддя апеляційного суду Миколаївської області Олещук Т.Л., при секретарі Рябеженко А.А.,
за участю особи, щодо якої провадження по справі було закрито, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, представників потерпілого: ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.08.2012 року, якою провадження по справі про притягнення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханова Луганської області, який проживає за адресою АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адмінправопорушення від 11.07.2012р. ВН1 №462418 того дня об 11 год. 30 хв. ОСОБА_3 керував транспортним засобом Вольво державний номер НОМЕР_1 в Одеській області Овидиопільському районі смт. Авангард 7 км Промринок - центральна стоянка, не пропустив транспортний засіб, який рухався праворуч, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом КІА номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, чим порушив п.16.12 Правил дорожнього руху, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд 1-ої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 своїми діями не порушував вимог п. 16.12 ПДР, а тому прийняв рішення про закриття провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_5 просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через порушення процесуального законодавства та неправильне застосування матеріального права. Мотивує тим, що при винесенні постанови суддею не було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи. Стверджує, що суд необґрунтовано дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає, що ОСОБА_3 заздалегідь бачив автомобіль під керуванням потерпілого, мав можливість уникнути ДТП, але не пропустив автомобіль потерпілого, який рухався праворуч, чим порушив п. 10.11 ПДР.
Заслухавши пояснення представників потерпілого на підтримку апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які проти задоволення апеляції заперечували, вивчивши матеріали справи, доводи апелянта та надані сторонами додаткові документи та фотознімки з місця ДТП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 16.12. Правил дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Порушення правил дорожнього руху повинно бути підтверджено фактичними даними, а саме: схемою дорожньо - транспортної пригоди, поясненнями учасників ДТП, свідків, фото з місця ДТП та іншими документами. Проте, досліджені по даній справі докази не містять даних на підтвердження порушення водієм ОСОБА_3 п. 16.12. ПДР.
Згідно п. 16.12.ПДР на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
Проте, даними протоколу про адмінправопорушення, схеми ДТП, поясненнями водіїв - учасників ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_7, фотознімками місця ДТП, даними листа директора ТОВ «Промтоварний ринок», планом території ТОВ «Промтоварний ринок» із схемою руху транспортних засобів, встановлено, що зіткнення транспортних засобів сталося на території центральної стоянки транспорту Промринку. При цьому водій ОСОБА_3, який керував автомобілем «Вольво», рухався між місцями для паркування транспорту по проїзній частині дороги, яка призначена для руху транспортних засобів. В той час, як водій ОСОБА_7, який керував автомобілем «КІА» та наближався праворуч, рухався між місцями для паркування транспорту по території, позначеній дорожньою розміткою, як пішохідний перехід, тобто по дорозі, призначеній для руху пішоходів при виході з ринку.
Крім того, згідно п. 1.10. Правил дорожнього руху перехрестям є місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частині кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Відповідно п. 5 «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», затверджених Постановою КМУ від 22.01.1996р. № 115 із відповідними змінами, при в'їзді на автостоянку встановлюється щит із схемою руху транспортних засобів, якою повинні керуватися водії під час руху по території автостоянки.
Таким чином, суд 1-ої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що місце дорожньо-транспортної пригоди не є перехрестям рівнозначних доріг. Тому водій ОСОБА_3 не порушив вимог п. 16.12. ПДР, зіткнення автомобілів сталося не з його вини. Виходячи з цього, суд 1-ої інстанції правильно прийняв рішення про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Представники потерпілого не оспорюють дані, які зафіксовані у схемі ДТП (місце зіткнення та інше), а тому посилання в апеляційній скарзі на необхідність допиту свідків та працівників ДАІ є недоцільними. Оскільки юридичну оцінку діям водія ОСОБА_3 з огляду на встановлені фактичні обставини надає суд.
Таким чином, вважаю, що доводи представників потерпілого про те, що зіткнення автомобілів сталося на перехресті рівнозначних доріг через порушення ОСОБА_3 п. 16.12 ПДР є необґрунтованими і спростовуються дослідженими судом доказами. Посилання апелянта на порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.11. ПДР не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки таке порушення не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Виходячи з викладеного, вважаю, що підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Т.Л. Олещук