1-181\11
1/1326/96/2012
Вирок
Іменем України
22.08.2012 Франківський районний суд м. Львова у складі:
ГоловуючоїМартьянової С.М.,
при секретаріВербицькій О.А., Рибі-Ганусин Г.М.,
за участю прокурораКожана В.І., Олексів О.В.,
законних представниківОСОБА_6, ОСОБА_7,
ЗахисниківОСОБА_8 та ОСОБА_9
та представника органу опіки і піклування ФРА ЛМРНауменко О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Франківського районного суду м. Львова кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москви Російської Федерації, громадянина України, грузина, із неповною середньою освітою, неодруженого, студента 1 курсу Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, без судимості,
за ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, громадянина України, українця, неодруженого, із неповною середньою освітою, студента 1-го курсу МЦПТОХМД, непрацюючого, раніше судимого вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців,
за ч. 2 ст. 187 КК України,-
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 02.10.2010 року, близько 16.00 год., за попередньою змовою між собою, знаходячись в магазині «Темп»у м. Львові на вул. Коновальця, 50, де перебували і потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14, відкрито заволоділи грошима в сумі 20 грн., що належали потерпілому ОСОБА_13 при наступних обставинах.
ОСОБА_11, підійшовши до потерпілого ОСОБА_13, запропонував купити йому пива в іншому магазині і в присутності ОСОБА_12, який відповідно до відведеної йому ролі стояв поруч і готовий був прийти на допомогу та усунути опір потерпілих, вирвав з руки неповнолітнього ОСОБА_13 гроші в сумі 20 грн., після чого підсудні вийшли з магазину.
Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14, намагаючись повернути викрадені гроші, наздогнали підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на вулиці, однак на вимогу ОСОБА_13 повернути гроші, ОСОБА_11 покликав останнього в двір буд. 50 на вул. Коновальця в м. Львові, де між ними виникла бійка і з метою уникнення затримання він вдарив ОСОБА_13 кулаком в обличчя, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_12 вдарив кулаком ОСОБА_14 в обличчя, вибивши йому два зуба, та наніс декілька ударів ногою по тулубу лежачого ОСОБА_14, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що 02.10.2010 року, повертаючись з тренування він разом із своїм знайомим ОСОБА_12, маючи намір купити мінеральної води, зайшов в магазин «Темп», де ОСОБА_13 та ОСОБА_14 попросили в нього купити їм пива, внаслідок чого він взяв 20 грн., які тримав у руці ОСОБА_13. ОСОБА_12 в цей час був поруч нього. Оскільки в магазині «Темп»неповнолітнім пиво не продають, він разом з ОСОБА_12 вийшов з магазину, щоб піти в інший, за ними пішли потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14. В подальшому ОСОБА_13, нецензурно виражаючись в його сторону сказав, щоб він повернув гроші, на що він покликав останнього в двір буд. 50 на вул. Коновальця в м. Львові, де між ними виникла бійка, під час якої він вдарив ОСОБА_13. З іншим потерпілим він не бився, а бійка відбулась між ОСОБА_12 та ОСОБА_14.
Підсудний В. Яриш в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що 02.10.2010 року був з ОСОБА_11 в магазині «Темп», куди зайшли ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які попросили щоб ОСОБА_11 купив їм пива, на що останній погодився, взявши гроші у ОСОБА_13 та сказав, що купить пиво в іншому магазині. В подальшому ОСОБА_11 вийшов з магазину, а за ним пішли як він так і потерпілі. На вулиці ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виражались до ОСОБА_11 нецензурною лайкою і зайшовши в двір будинку 50 на вул. Коновальця, ОСОБА_11, не маючи наміру повертати гроші, намагався нанести удар ОСОБА_13, від якого останній ухилився. В той же час між ним -ОСОБА_12 та ОСОБА_14 розпочалась бійка, під час якої він вдарив ОСОБА_14, внаслідок чого останній впав на землю.
Крім часткового визнання вини підсудними, вина підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого їм злочину стверджується доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:
показами потерпілого ОСОБА_13 в судовому засіданні і перевіреними судом про те, що 02.10.2010 року близько 16.00 год. він перебував в магазині «Темп»на вул. Коновальця, 50, в м. Львові разом з ОСОБА_14 і тримав в руці 20 грн. ОСОБА_11 висмикнув з його руки 20 грн. та сказав, що купить їм пива в іншому магазині. При цьому біля них стояв ОСОБА_12. Коли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вийшли з магазину, то вони з ОСОБА_14 пішли за ними. На вулиці він сказав до ОСОБА_11, щоб останній повернув йому гроші, однак ОСОБА_11 не реагував. Зайшовши в подвір'я будинку 50 на вул. Коновальця, ОСОБА_11 намагався нанести йому удар кулаком, від якого він ухилився. Проте в подальшому ОСОБА_11 вдалось нанести йому декілька ударів, чим спричинив легкі тілесні ушкодження. В той час ОСОБА_12 бився з ОСОБА_18. Крім цього, повідомив, що претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має;
показами потерпілого ОСОБА_14 на досудовому слідстві, оголошеними і перевіреними судом про те, що 02.10.2010 року близько 16.00 год. він перебував в магазині «Темп» на вул. Коновальця, 50, в м. Львові разом з ОСОБА_13, при цьому останній тримав в руці 20 грн. До них підійшов ОСОБА_11 і висмикнув з руки ОСОБА_13 20 грн. і сказаши, що купить їм пива в іншому магазині, почав виходити з магазину. Тоді вони пішли за ним, та казали, щоб той повернув гроші, проте останній не реагував, а продовжував йти. Зайшовши в подвір'я будинку 50 на вул. Коновальця, ОСОБА_11 намагався нанести ОСОБА_13 удар кулаком, від якого він ухилився. В той час до нього -ОСОБА_14 підбіг ОСОБА_12 та наніс удар, яким звалив його на землю, після чого наніс ще удари (а.с. 42-43);
показами свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_19 на досудовому слідстві, оголошеними і перевіреними судом про те, що 02.10.2010 року близько 16.50 год. вони побачили ОСОБА_12 та ОСОБА_11 біля будинку 50 на вул. Коновальця, від яких дізнались, що вони забрали 20 грн. та побили двох хлопців. З цікавості вони зайшли в подвір'я будинку, де побачили ОСОБА_13 і ОСОБА_14 (а.с. 84, 85-86);
показами свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві, оголошеними та перевіреними судом про те, що 02.10.2010 року вона перебувала в магазині «Темп»на вул. Коновальця, 50, в м. Львові, де були знайомі їй ОСОБА_12 і ОСОБА_11 і бачила, як до них підійшло двоє невідомих хлопців -ОСОБА_14 та ОСОБА_13. В подальшому ОСОБА_11 сказав, що купить їм пива і ривком з рук одного з них вирвав 20 грн. Тоді вони вийшли з магазину та зайшли в подвір'я, де між ОСОБА_11 та ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 відбулася бійка (а.с.159-160);
показами свідка ОСОБА_21 на досудовому слідстві, оголошеними та перевіреними судом про те, що 02.10.2010 р. близько 19.30 год. він був присутній в якості понятого при проведенні поверхневого огляду ОСОБА_11, під час якого в останнього було виявлено та вилучено з нижньої білизни 20 грн. (а.с.87);
протоколом вилучення від 02.10.2010 р., згідно якого у ОСОБА_11 під час поверхневого огляду було виявлено та вилучено з нижньої білизни 20 грн (а.с.13);
протоколами ставок віч-на-віч між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 від 03.10.2010 р. (а.с. 92), між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 05.10.2010 р. (а.с. 94-97), між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 від 03.10.2010 р. (а.с. 93), між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 (а.с. 98-101), в яких вони підтвердили свої покази щодо обставин події;
протоколом огляду місця події від 02.10.2010р. , відповідно до якого під час огляду подвір»я по вул.Коновальця,50 в м.Львові було виявлено та вилечно 2зуби ОСОБА_14 (а.с.55).
Відповідно до висновку експерта № 3053 від 24.11.2010р. потерпілому ОСОБА_13 спричинено легкі тілесні ушкодження. (а.с.35)
Згідно висновку експерта за №2609 від 05.10.2010р. потерпілому, ОСОБА_14 спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. (а.с.51)
Таким чином, винність ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у заволодінні майном потерпілого ОСОБА_13, вчиненого за попередньою змовою, повністю доведена доказами дослідженими судом в судовому засіданні.
Однак, дії ОСОБА_11 та ОСОБА_12, на думку суду, кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 187 КК України неправильно. В їх діях вбачаються ознаки ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. за № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій як злочин проти власності -це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. При цьому, під нападом за ст. 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в ч. 1 цієї статті. Крім цього, при розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент його застосування.
Проте оцінюючи, досліджені судом, фактичні обставини справи, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_11 вирвав з рук потерпілого ОСОБА_13 належні потерпілому 20 грн., без застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу чи погрози його застосування, що вбачається з показань і самих потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
Легкі тілесні ушкодження, отримані потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 після відкритого викрадення ОСОБА_11 20 грн. у потерпілого ОСОБА_13, під час спроби потерпілих затримати винну особу, на думку суду не впливають на кваліфікацію даного злочину, оскільки вони заподіяні уже після заволодіння ОСОБА_11 грошима потерпілого і можуть кваліфікуватися, у випадку наявності складу злочину, за іншою статтею КК України, зокрема як злочин проти особи.
Суд приходить до такого висновку відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. за № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»відповідно до якого, коли винна особа вже отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно вилученим майном, але застосовує насильство лише з метою уникнення затримання, її дії не можуть визнаватися грабежем, поєднаним з насильством.
Приходячи до висновку про наявність попередньої змови на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_13 в діях ОСОБА_11 та ОСОБА_12, не дивлячись на невизнання підсудними своєї вини у вчиненні інкримінованого їм злочину, суд керується наступним.
Поведінка підсудного ОСОБА_12 під час вчинення злочину, який хоч і не вчиняв безпосередньо дій по заволодінню майном потерпілого ОСОБА_13, однак своєю присутністю морально підтримував виконавця злочину ОСОБА_11, готовий був прийти йому на допомогу у випадку ускладнення обстановки та його поведінка після вчинення цього злочину, направлена на вчинення опору потерпілим при спробі затримати виконавця злочину ОСОБА_11, узгодженість їх дій свідчить, на думку суду, про наявність у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 попередньої змови на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_13. Дана обставина вбачається і з показів ОСОБА_13, який вказав, що в магазині «Темп»до них підійшли разом ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який своїм видом показував, що діє разом з ОСОБА_11, що підтвердила і свідок ОСОБА_20
Крім цього, судом встановлено, що підсудні ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відкрито заволодівши грошима потерпілого ОСОБА_22 та вийшовши з приміщення магазину мали реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним, а відтак грабіж слід вважати закінченим з цього моменту.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наявні ознаки відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а тому їх дії необхідно перекваліфікувати із ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_11, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, його вік, позитивну характеристику за місцем проживання і навчання, відсутність до нього жодних претензій у потерпілого та вважає, що покарання підсудному ОСОБА_11 необхідно призначити у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин.
Разом з тим, на думку суду, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, заподіяння злочином невеликої шкоди в розмірі всього 20 грн., яка на час постановлення вироку відшкодована та особу підсудного ОСОБА_11, який позитивно характеризується, не судимий його виправлення можливе і без відбування покарання, а тому підсудного ОСОБА_11 необхідно звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.ст. 75, 104 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_12, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який має судимість за вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2010, яким він засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців, його вік та стан здоров'я (згідно листа № 2527 від 06.05.2011р. ЛСІ), а також те, що за місцем проживання та навчання посередньо характеризується, відсутність до нього жодних претензій у потерпілого і вважає, що покарання підсудному ОСОБА_12 необхідно призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі.
Крім цього, визначаючи остаточне покарання підсудному ОСОБА_12 за сукупністю вироків згідно ст. 71 КК України, до призначеного судом покарання ОСОБА_12 за даним вироком частково необхідно приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2010 року.
Речові докази у справі, а саме гроші в сумі 20грн. (а.с. 167-168), що знаходяться у фінансовому відділі Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_13, а два зуби ( а.с. 169), що знаходиться у камері зберігання речових доказів Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області знищити.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_11 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбування призначеного судом покарання, з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
Згідно вимог ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_11 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_11 у вигляді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
ОСОБА_12 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України засудженому ОСОБА_12 частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2010 р. у вигляді 1 місяця позбавлення волі та остаточно, за сукупністю вироків, обрати йому покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_12 рахувати з 03 жовтня 2010 року, тобто з часу фактичного його затримання.
Речові докази у справі, а саме гроші в сумі 20 грн. (а.с. 167-168), що знаходяться у фінансовому відділі Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області -повернути ОСОБА_13, а два зуби (а.с. 169), що знаходиться у камері зберігання речових доказів Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області -знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, той який? перебуває під вартою -в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: Мартьянова Світлана Мирославівна