1326/3210/2012
2/1326/2231/2012
Іменем України
(заочне)
09.07.2012
Франківський районний суд м. Львова у складі:
Головуючого -судді: Дячишин В.Ф.
при секретарі: Куп'як В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про стягнення боргу. Свої вимоги мотивує тим, що 14 вересня 2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений письмовий договір безпроцентної позики, відповідно до якого він передав останньому 5200 гривень, а відповідач зобов'язався до 25 вересня 2011 року повернути дану суму. Згідно договору станом на 09.04.2011 року та по даний час суму позики відповідач не повернув, а тому просить стягнути з нього 7422 грн. 80 коп., а саме: 5200 грн. - основного боргу, 2000 грн. неустойки, та 222 грн. 80 коп. судових витрат.
Позивач позовні вимоги підтримує повністю, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про час та слухання справи, про що свідчить відмітка в журналі вихідної кореспонденції, квитанція пошти про відправку відповідачу судової повістки рекомендованою кореспонденцією. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень на позов не подав, а тому згідно ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд вирішує справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного провадження.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно умов укладеного договору безпроцентної позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.09.2011 року, з дотриманням сторонами письмової форми договору, позивач, як позикодавець, передав у власність позичальникові строком до 25 вересня 2011 року, а позичальник ОСОБА_2 прийняв від нього у власність строком до 25 вересня 2011 року грошові кошти в розмірі 5200 грн. Пунктом 3 цього договору сторони визначили розмір неустойки в разі несвоєчасного його виконання боржником в сумі 1000 грн. при першому простроченні терміну повернення позики в 10 днів та додаткової неустойки в розмірі 1000 грн. в разі прострочення боргового зобов'язання позичальником понад один місяць. В подальшому, 20 грудня 2011 року, сторони продовжили строк договору позики без зміни його інших умов додатковою письмовою угодою до 20 січня 2012 року. Однак, в обумовлені в договорі позики від 14.09.2011 року та додатку до нього строки відповідач грошових коштів розмірі 7200 грн. йому не повернув, чим не виконав взяті на себе зобов'язання згідно п. 2 даного договору. З лютого 2012 року позивач неодноразово усно звертався до відповідача ОСОБА_2 з вимогою повернути йому всю суму боргу, однак, останній ухилявся від повернення.
Відповідно до ст.1046, ст.1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором. А відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму на вимогу кредитора з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договором між сторонами була передбачена виплата позичальником неустойки в загальній сумі 2000 грн. на користь позикодавця в разі прострочення або невиконання зобов'язання.
У відповідності зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання - неналежне виконання .
Згідно правил ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи те, що позивач умови договору позики виконав повністю, а відповідач, отримавши суму позики, в обумовлені договором та додатком до нього строки дану суму не повернув і до даного часу позичені кошти не сплатив, тому позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення. З урахуванням наведеного, а також з урахуванням умов укладеного між позивачем та відповідачем договору безпроцентної позики від 14.09.2011 року, відповідач зобов'язаний сплати позивачу 5200 грн. - основного боргу, 2000 грн. неустойки та повернути позивачу судові витрати в сумі 222 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 610-612, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,-
Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5200 грн. - суму основного боргу, 2000 грн. - неустойку за невиконане зобов'язання та 222 грн. 80 судових витрат, а всього 7422 грн. (сім тисяч чотириста двадцять дві ) грн. 80 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Дячишин В.Ф.