25 жовтня 2012 року м. Київ К-7602/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року у справі 13/164 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення штрафних санкцій,
Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" суми штрафних санкцій в розмірі 55 131,00 грн. згідно рішення Державної інспекції цін від 27.08.2008 року №ІЦ-02-12/57ш.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням товариством дисципліни цін щодо встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 року № 171 «Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків»мінімальної ціни на цукор, згідно вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»у магазинах товариства «ЕКО».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на користь держави 55 131,00 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки підприємства відповідача складено акт від 22.08.2007, яким встановлено, що в період з 23.07.2007 по 05.08.2007 в мережі магазинів «ЕКО»проводилась акція, за якою цукор-пісок виробництва ТОВ «Ланівці-цукор», вироблений в ІV кварталі 2006 року реалізовано за ціною 2,55 грн./кг, також акційний цукор реалізовувався по дисконтних картках (скидка 3%) по 2,47 грн./кг та зі скидкою для пенсіонерів в розмірі 5% по 2,42 грн./кг. Всього з 23.07.2007 по 05.08.2007 відповідачем реалізовано 11024,58 кг цукру-піску на суму 27565,87 грн. На підставі доводів, викладених в акті перевірки, позивачем винесено рішення №І Ц-02-12/57 від 27.08.2007 про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення, в частині додержання державної дисципліни цін та вилучено у ТОВ "ЕКО" 55131 грн.
29.08.2007 відповідачеві було направлено претензію №ІЦ-01-15-2/966 про сплату ТОВ "ЕКО" сум штрафних санкцій за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру", проте в добровільному порядку штрафні санкції сплачені не були.
Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що приймаючи рішення, про стягнення суми фінансових санкцій, податковий орган діяв на підставі закону та в межах компетенції, а тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру, що встановлені цим Законом, здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами. За порушення норм цього Закону юридичні та фізичні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України. У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку. Зазначений штраф стягується до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону. Дії органів, що за дорученням Кабінету Міністрів України здійснюють контроль за виконанням цього Закону, можуть бути оскаржені до суду згідно з порядком, встановленим законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 року №171 "Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків" встановлено мінімальні ціни на цукрові буряки, які поставлятимуться з 1 вересня 2006 року до 1 вересня 2007 року для виробництва цукру в межах квот "А" і "В", та на цукор квоти "А" на зазначений період з урахуванням базисної цукристості, зокрема цукру -мінімальна ціна за 1 тону (без урахування податку на додану вартість) -2375 грн.
Ціна реалізації цукру, згідно з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України становить 2,85 грн. за 1 кг. (з врахуванням ПДВ). Відповідачем в період з 23.07.2007 по 05.08.2007 в мережі магазинів «ЕКО» цукор-пісок виробництва ТОВ «Ланівці-цукор», вироблений в ІV кварталі 2006 року реалізовано за ціною 2,55 грн./кг, також цукор реалізовувався по дисконтних картках (скидка 3%) по 2,47 грн./кг та зі скидкою для пенсіонерів в розмірі 5% по 2,42 грн./кг. Всього з 23.07.2007 по 05.08.2007 відповідачем реалізовано 11024,58 кг цукру-піску на суму 27565,87 грн.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Оскільки ТОВ "ЕКО" порушено Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", відповідно до якого, у разі реалізації цукру за цінами, що нижчі від визначеної Кабінетом Міністрів України мінімальної ціни, з суб'єктів підприємницької діяльності стягується штраф до місцевого бюджету у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку, то податковим органом правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій.
Доводи касаційної скарги, про те, що позивачем порушено порядок проведення перевірки на підприємстві, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки сам факт проведення перевірки не несе для відповідача ніяких негативних наслідків.
Що стосується доводів касаційної скарги, про те, що відповідачем було реалізовано цукор по ціні нижчий за встановлену постановою Кабінету Міністрів України, як такий, що не відповідає споживчим якостям, також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, законодавством не передбачено порядок заниження цін на продукти, ціни на які регулюються державою.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" відхилити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235-2391 КАС України.
Судді: