19 жовтня 2012 р. Справа № 64168/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Довгої О.І.,
суддів Савицької Н.В., Запотічного І.І..
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2011 року у справі №2а-432/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-
ОСОБА_1 23.02.2011 року звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області протиправними, зобов'язання відповідача нарахувати та виплати, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.06.2010 року по 31 грудня 2010 року.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" за період з 23.08.2010 року по 23.002.2011 року включно, із врахуванням вимог статті 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та проведених виплат за вказаний період.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.
Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляд справ, передбачених пунктами 1,2 частини першої статті 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову необхідно змінити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позовних вимог за період з 01.06.2010 року по 22.08.2010 року, оскільки відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Оскільки позивач звернувся до суду 23.02.2011 року та не навів жодних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 23.08.2010 року по 23.02.2011 року, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено.
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Відсутність бюджетного фінансування, на яке вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо скасування оскарженого судового рішення в цілому суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни із-за порушень процесуальних норм.
Керуючись ст. 160, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити частково.
2. Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2011 року у справі №2а-432/11 в частині відмови у позовних вимогах за період 01.06.2010 року по 22.08.2010 року змінити.
3. Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.06.2010 року по 22.08.2010 року залишити без розгляду
4. В решті постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09 березня 2011 року у справі №2а-432/11 залишити без змін.
5. Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.І.Довга
Судді Н.В.Савицька
І.І.Запотічний