Справа № 1319/5950/2012
23.07.2012
Сихівський районний суд м. Львова
в складі : головуючого судді Дулебка Н.І.
при секретарі Троцюк А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28 липня 2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Бережанського району Тернопільської області, актовий запис №82.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що подружні стосунки спочатку складались нормально, проте в подальшому такі погіршились через відсутність взаєморозуміння. Сторони мають різні погляди на життя та сім?ю, втратили почуття любові та поваги, стали чужими людьми. Від подружнього життя у них народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Подружжя з грудня 2010 року не проживає разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків. Переконана, що сім”я розпалась остаточно, примирення між ними неможливе, шлюб існує формально, спільно нажитого майна у них немає.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
В судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, з”ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 28 липня 2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Бережанського району Тернопільської області, актовий запис №82, проте міцної сім”ї не створили. Від подружніх відносин у них народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Спору щодо місяця проживання дітей та їх утримання у сторін на даний час не виникає. Сторони не проживають разом з грудня 2010 року, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства.
Ухвалою суду від 21 червня 2012 року сторонам надавався термін для примирення строком на 1 місяць, проте за цей період вони не примирились.
Відповідач в своїй заяві підтримав позовні вимоги, а тому суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
На підставі ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 липня 2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Бережанського району Тернопільської області, актовий запис №82.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий Дулебко Н.І.