33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"25" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1343/12
за позовом фізичної особи-підприємця Мойсеєнко Ольги Гаврилівни с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області
до 1. фізичної особи-підприємця Мойсеєнко Олексія Констянтиновича с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області
до 2. фізичної особи-підприємця Онищука Анатолія Федоровича м. Рівне
про визнання права власності
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача Штогрін В.С. - на підставі договору №06/08 від 09.08.2012р. та ордеру від 09.08.2012р.
від відповідачів не з'явились
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця Мойсеєнко О.К. с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області, до фізичної особи - підприємця Онищука А.Ф. м. Рівне про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - торговий павільйон, "В-2", загальною площею 585,1кв.м., що знаходиться в м. Рівне по вул. Пересопницькій, 49. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань згідно інвестиційного договору від 04.07.2011 року в частині внесення коштів в пайове будівництво.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.08.2012року порушено провадження у справі №5019/1343/12 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 11.09.2012р.
06.09.2012 року на адресу суду від відповідача Фізичної особи-підприємця Онищука А.Ф. надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності. Також відповідач повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.
10.09.2012 року на адресу суду від відповідача фізичної особи-підприємця Мойсеєнко О.К. надійшло клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності. Також відповідач повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався.
В судовому засіданні 25.10.2012р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання 25.10.2012р. не з'явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення - ухвали про відкладення розгляду справи від 16.10.12р. Враховуючи викладені обставини та зважаючи на наявні в матеріалах справи клопотання відповідачів про проведення розгляду справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
04.07.2011р. між фізичною особою підприємцем Мойсеєнко О.К. (Забудовник), фізичною особою-підприємцем Онищук А.Ф. (Інвестор 1), фізичною особою-підприємцем Мойсеєнко О.Г. (Інвестор 2) укладено інвестиційний договір.
За умовами договору Забудовник приймає Інвесторів в пайове будівництво нежитлового приміщення по вул.. Пересопницькій,49 в м. Рівне, загальною площею орієнтовно 590кв.м. (п.1 договору).
Фінансування будівництва буде проводитись в пропорції 90 відсотків Інвестори, а 10 відсотків забудовник (п.1.1.1 договору).
Відповідно до п.1.1.2 договору, Інвестори вносять внески шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Забудовника грошових коштів, або передачею будівельних матеріалів або шляхом оплати вартості будівельних робіт чи придбаних будівельних матеріалів.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку невиконання будь-якою із сторін своїх зобов'язань за договором винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки, завдані невиконанням договору або затримкою виконання. У випадку невнесення коштів Забудовником та Інвестором 1 в порядку, встановленому договором, право власності на об'єкт набувається Інвестором 2. При цьому, Забудовник та Інвестор 1 зобов'язуються не чинити перешкод в оформленні Інвестором 2 права власності на створене майно (п.5.5 договору).
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Будівництво об'єкту нерухомості визначеного у інвестиційному договорі було здійснено у повному обсязі за кошти Інвестора 2, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в підтвердження витрат.
Відповідно до даних технічного паспорту ПП-37-2 на приміщення по вул. Пересопницька, 49 в м. Рівне, літ. В-2 торговий павільйон, виданого Рівненським міським бюро технічної інвентаризації, загальна площа будівлі становить 585,1кв.м.
З відмітки у Технічному паспорті на новозбудований об'єкт нерухомості -торговий павільйон, вбачається, що будівництво було здійснено у відсутність належним чином оформленої проектно-дозвільної документації, а тому воно вважається самочинно збудованим.
Згідно договору оренди землі від 18.09.2007р., земельна ділянка під об'єктом нерухомості була передана Рівненською міською радою в оренду приватному підприємцю Мойсеєнко О.К.
Строк дії договору оренди 10 років (п.8 договору оренди землі). Земельна ділянка передається в оренду -для реконструкції та обслуговування корпусу під торговий комплекс (п.15 договору оренди), цільове призначення земельної ділянки -для реконструкції та обслуговування корпусу під торговий комплекс (п.16 договору оренди).
Відповідно до Технічного висновку про стан будівельних конструкцій торгового павільйону на вул. Пересопницькій, 49 в м. Рівне, проведеного комунальним підприємством «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд» Рівненської міської ради, стан несучих та огороджувальних конструкцій -нормальний.
До матеріалів справи позивачем долучено витяг з Державного реєстру іпотек, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з яких вбачається, що спірний об'єкт нерухомості не перебуває під обтяженнями та не значиться в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно листа Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" №2602 від 12.10.2012р., наданого на вимогу ухвали суду від 04.10.2012р. на будівлю торгового павільйону (літ. В-2), загальною площею 585,1 кв.м., що знаходиться в м. Рівне на вул. Пересопницька, 49 право власності не зареєстроване.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючі їх у сукупності, судом враховується:
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідачі в порушення умов інвестиційного договору від 04.07.2011р. та статей 509, 526 ЦК України не виконали своїх зобов'язань щодо внесення коштів в будівництво об'єкту нерухомості.
Стаття 610 ЦК України, встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому відповідно до п.5.4 інвестиційного договору, у випадку невнесення коштів Забудовником та Інвестором 1 в порядку, встановленому договором, право власності на об'єкт набувається Інвестором 2. Забудовник та Інвестор 1 зобов'язуються не чинити перешкод в оформленні Інвестором 2 права власності на створене майно (п.5.5 договору).
Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається зі ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Відповідно до ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Частина 1 ст. 41 Конституції України гарантує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також рівність суб'єктів права власності перед законом (ч.4 ст.13 Конституції України). Згідно з частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом. Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.
За приписами ч. 2 ст.16 ЦК України, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчую його право власності, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з вимогою про повернення майна чи усунення інших перешкод у здійснені власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Судом враховується, що стосовно майна, яке є предметом спору, відсутні будь-які заборони чи обтяження, з огляду на це суд вважає, що визнання права власності за позивачем не порушує прав чи інтересів будь яких інших осіб.
Виходячи з фактичних обставин та наданих позивачем до справи матеріалів, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача та визнати за ним право власності на спірне майно.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов фізичної особи-підприємця Мойсеєнко Ольги Гаврилівни с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області до 1. фізичної особи-підприємця Мойсеєнко Олексія Костянтиновича с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області, до 2. фізичної особи-підприємця Онищука Анатолія Федоровича м. Рівне про визнання права власності задовольнити.
Визнати за Фізичною особою -підприємцем Мойсеєнко Ольгою Гаврилівною (35302, Рівненський район, с. Великий Олексин, вул. Заводська, 2) право власності на об'єкт нерухомого майна -торговий павільйон, літ. "В-2" загальною площею 585,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька, 49.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.10.2012р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Великий Олексин, вул. Заводська,2);
3 - відповідачу 1 (Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Великий Олексин, вул. Заводська,2),
4- відповідачу 2 (м. Рівне, вул. Кавказька, 6/76)