Справа № 0308/17430/12
Провадження № 2/0308/5917/12
04 жовтня 2012 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Фірук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, за заявою ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення,
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року ухваленому у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення - позовні вимоги задоволено повністю.
ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що 22.05. 2012 року Луцьким міськрайонним судом було постановлено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення. Вказаним рішенням було повністю задоволено позовні вимоги позивача та постановлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виселити з квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення. Окрім того, вказаним рішенням постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 429,20 гривень. А також витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 700 гривень. Як вона на сьогоднішній день дізналась, судовий розгляд справи було призначено на 22.05.2012 року. Вважає, вказане рішення незаконним та таким, що порушує її права як громадянина України, і як учасника цивільного процесу. Дійсно, вона та її мати та брат проживають в АДРЕСА_1. У вказаній квартирі вони проживають починаючи з 1996 року, а офіційно були зареєстровані за даною адресою 10.06.1998 року. Підставою для їхнього проживання було те, що її мати ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з братом позивача -ОСОБА_5 до цього вони проживали в АДРЕСА_2, в квартирі, яка належала його матері. Дана квартира була продана за проханням її батька ОСОБА_5, який пояснив, що хоче придбати за виручені кошти житловий будинок. Проте дана обіцянка виконана не була, грошові кошти ним було особисто витрачені і він запропонував іти жити до його матері ОСОБА_6, яка була власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_6, яка приходилась їй та їй сестрі рідною бабусею та являлась власником квартири не заперечувала проти їхнього постійного проживання в даній квартирі. Після смерті ОСОБА_6 вони з матір'ю не цікавились стосовно того чи було позивачем оформлено спадщину за померлою. Більше того, 10.06.1998 року їх було прописано в даній квартирі. В 2000 році, коли відносини батьків стали псуватись, її з матір'ю та братом шляхом погроз і залякувань було виписано з квартири. Дана інформація підтверджується також висновком від 24.11.2011 року наданим старшим дільничним інспектором міліції. Таким чином вони фактично прожили у вказаній квартирі 15 років. Під час проживання ними була зайнята лише одна кімната в даній квартирі. Окрім того під час спільного проживання ними були здійснені поліпшення даної квартири, а саме переклеювались шпалери, було зроблено ремонт на кухні, коридорі та в їхній кімнаті. Також її матір'ю неодноразово здійснювалась плата за комунальні послуги. Тобто фактично всі витрати по підтриманню квартири в належному стані несла її мати та вона. Вказані обставини стверджуються товарними чеками від 11.08.2006 року, від 17.08.2006 року та від 15.10.2011 року. Також дані обставини може підтвердити ОСОБА_7., яка безпосередньо виконувала ремонтні роботи. Вважає, що вимоги позивача щодо виселення її з матір'ю та сестрою з займаної кімнати являються надуманими та необґрунтованими. Вона звертає увагу на те, що в судовому засіданні вона вказувала, що вимоги позивача стосовно стягнення з них витрат понесених у зв'язку з наданням адвокатом правової допомоги в розмірі 10 700,00 гривень являються безпідставними та надуманими. Позивачем ні в копії поданої угоди від 07.11.2011 року, ні в витягу з угоди від 13.02.2012 року не зазначено розміру гонорару. Також позивачем не подано обґрунтованого розрахунку зазначеної суми, що викликає сумнів у достовірності понесених позивачем витрат на правову допомогу. Вважає за необхідне зазначити, що жодним чином жодного разу не була повідомлена про наявність у провадженні Луцького міськрайонного суду даної цивільної справи, у якій вона є відповідачем, а про наявність прийнятого 22 травня 2012 року рішення, вона дізналася лише 06 вересня 2012 року, після її повернення зі стажування з м. Києва, де вона безперервно перебувала у період часу з 05 червня по 05 вересня у ТзОВ «Ланівест-сервіс», що підтверджується довідкою № 01/09 від 05 вересня 2012 року. За весь період вона жодного разу приїздила до Луцька. Враховуючи наведені факти під час розгляду цивільної справи вона була позбавлена будь-яких прав, що передбачає цивільно-процесуальний закон для неї як для відповідача. Врешті вона могла б домовитися з позивачем про добровільне виселення через певний час, який їй необхідний для винайму житлового приміщення чи щодо проживання в спірній квартирі за окрему плату і т. ін. Через неповідомлення її про час та дату слухання справи, вона не змогла з'явитися в судове засідання 22 травня 2012 року, так і не могла повідомити суд про причини неявки. Як на сьогоднішній день виявилося судову повістку замість неї отримувала її мама, або її брат, але інформацію про наявність справи в суді їй не доводили, так як і не доводили інформації про час та дату судових засідань. Просить суд скасувати заочне рішення суду.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляли, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Розгляд заяви проводиться у відсутності сторін, так як неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви і відповідає вимогам ч. 1 ст. 231 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Судом при розгляді заяви встановлено, що вперше справа була призначена до судового розгляду на 14:30 годин 09.04.2012 року. На адресу відповідача ОСОБА_4 було направлено повідомлення про дату, час і місце судового засідання, ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, пропозицію надати письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими відповідач заперечує проти позову та позовну заяву з додатками.
09.04.2012 року відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. Розгляд справи судом було відкладено на 24.04.2012 року. ОСОБА_4 про дату, час і місце наступного судового засідання було повідомлено належним чином (а.с. 112).
24.04.2012 року ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності. Розгляд справи судом було відкладено на 10:00 годин 08.05.2012 року. ОСОБА_4 про дату, час і місце наступного судового засідання було повідомлено належним чином (а.с. 191).
08.05.2012 року ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності. Розгляд справи судом було відкладено на 11:00 годин 10.05.2012 року. ОСОБА_4 про дату, час і місце наступного судового засідання було повідомлено належним чином (а.с. 131).
10.05.2012 року відповідач ОСОБА_4 брала участь в судовому розгляді справи. В судовому засіданні було оголошено перерву до11:15 годин 16.05.2012 року. ОСОБА_4 про дату, час і місце наступного судового засідання було повідомлено належним чином (а.с. 165).
16.05.2012 року ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності. Після судового розгляду справи було оголошено перерву в судовому засіданні на 15:00 годин 21.05.2012 року. ОСОБА_4 про дату, час і місце наступного судового засідання було повідомлено належним чином, через інших відповідачів, які брали участь в судовому засіданні і є рідними братом та матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 173).
21.05.2012 року ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності. Після судового розгляду справи було оголошено перерву в судовому засіданні на 15:15 годин 22.05.2012 року. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, через інших відповідачів, які брали участь в судовому засіданні і є рідними братом та матір'ю ОСОБА_4
22.05.2012 року ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, від неї до суду не надходило заяви про розгляд справи у її відсутності. Причину неявки ОСОБА_4 судом було визнано неповажною. Суд зі згоди позивача ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
При цьому судом не приймається до уваги твердження заявника, що причина її неявки в судові засідання є поважною так як вона в період часу з 05 червня 2012 року по 05 вересня 2012 року безперервно перебувала в м. Києві. Оскільки розгляд справи відбувався в період часу з 09 квітня 2012 року по 22 травня 2012 року.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи. При цьому вона не була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у справі. Однак це давало суду право при ухваленні рішення при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України. Крім того, ОСОБА_4 і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_4 без задоволення.
Керуючись ст. 231 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Ковтуненко